Про застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку - 2015

TAXman, 17 лютого

До Податкового кодексу України внесено зміни щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) суб'єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги).

Основною зміною є те, що відповідно до пункту 296.10 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО.

У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи-підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО.

При цьому зазначені зміни вступають у силу:

  • для платників єдиного податку ІІІ групи - з 1 липня 2015 року;
  • для платників єдиного податку ІІ групи - з 1 січня 2016 року.

Водночас змінами до Перехідних положень Кодексу (пункт 28) встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої (підприємці) груп, крім визначених у пункті 296.10 Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм цього Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

Із 01.01.2015 суб'єкти господарювання, які використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС) при розрахунках за реалізовані товари (надані послуги) повинні видавати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек).

Пунктом 2 статті 3 Закону №265 (Про застосування РРО) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Одночасно із Закону №265 виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.

Тобто, суб'єкти господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи-підприємці платники єдиного податку 2 та 3 груп, повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.

Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, необхідністю захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги) і створення можливості звернення до судових органів для захисту прав та унеможливленням обігу контрафактних та контрабандних товарів.

Розширюється сфера застосування РРО підприємствами, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки тощо), що також сприятиме захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісних послуг і створить можливість звернення до судових органів для захисту прав, унеможливить обіг контрафактних і контрабандних товарів та забезпечить належний контроль обігу готівки.

Таким чином, підприємства сфери послуг при проведенні розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.

Користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до органів фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Також встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Тобто фактичні перевірки (здійснюються без попередження платника податків) можуть проводитись за наявності підстав, передбачених Кодексом, та у разі, якщо суб'єкт господарювання:

  • здійснює реалізацію підакцизних товарів;
  • займається видами господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню;
  • при проведенні перевірок суб'єктів господарювання - фізичних осіб-підприємців з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб.

 

Новий коментар

Я не спамер: введите суму 2+8


 

Від авторів блогу

Про блог — прочитайте перед початком

Замовити консультацію - з питань ведення бізнесу чи оподаткування

Відповіді на питання - вже розвязано 43 питань

Володимир Тихонов - мій профіль на Google+


 
 

Бизнес форум