Сплата ЄСВ приватними підприємцями, річний звіт Д5

TAXman, 18 квітня

Розглянемо порядок заповнення і подання звіту по ЄСВ підприємцями в органи доходів і зборів а також інформацію щодо розрахунку і сплати ЄСВ.

Фізособи-підприємці, у тому числі платники єдиного податку, є платниками ЄСВ «за себе» і щорічно звітують в органи доходів і зборів про суми нарахованого і сплаченого протягом року ЄСВ за новою формою № Д5, затвердженою наказом Міндоходів № 454 (пп.4 п.1 ст.4, пп.4 ч.2 ст.6 Закону № 2464).

Форма Д5

Платниками ЄСВ «за себе» є всі підприємці, що працюють як на загальній системі оподатковування, так і на єдиному податку. Виключення складають тільки ФОП–єдинщики, що є пенсіонерами за віком або інвалідами, і при цьому добровільно не беруть участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (пп. 3.3 Порядку № 454).

Вимоги до складання і подання підприємцями звіту «за себе» за формою № Д5 встановлені Законом № 2464 і Порядком № 454.

Звіт за формою № Д5 повинний містити винятково дані про нараховані та сплачені підприємцем суми ЄСВ «за себе». Дані про нараховані, утримані і сплачені суми ЄСВ із заробітної плати найманих робітників, а також з доходів фізосіб, що працюють у підприємця на умовах ЦПД, у звіті за формою № Д5 не відображаються.

Звіт за формою № Д5 повинен подаватися незалежно від того, чи здійснювалася підприємницька діяльність у звітному періоді (п. 2.14 Порядку № 454).

Якщо підприємець використовує працю найманих робітників або працю фізосіб по ЦПД, він є роботодавцем і зобов'язаний щомісяця звітувати в Міндоходів за формою Д4 у такому ж порядку, що і юридичні особи.

Грошові суми в таблицях звіту заповнюються в гривнях з копійками. Усі заповнені таблиці завіряються підписом підприємця і печаткою (при її наявності).

Порядок подання ЄСВ-звіту підприємцями

Звітним періодом для фізосіб-підприємців є календарний рік. Форма № Д5 подається до 10 лютого року, що настає за звітним, тобто звіт необхідно подати не пізніше 9 числа. Якщо останній день терміну подання звітності припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, останнім днем терміну подання вважається перший після нього робочий день (п. 2.15 Порядку № 454).

Звіт за формою № Д5 подається особисто підприємцем або уповноваженим ним на це особою в територіальний орган доходів і зборів по місцю обліку в один зі способів:

  • в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів відповідно до Інструкції № 233. При цьому звіт на паперових носіях подавати не потрібно;
  • на паперових носіях, завірених підписом приватного підприємця і печаткою (при наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
  • тільки на паперових носіях – якщо в страхувальника не більше 5 застрахованих осіб.

Можливість відправлення звіту за формою № Д5 поштою не передбачена.

Звіт подається в повному обсязі. У випадку складання звіту з порушеннями, у тому числі без обов'язкових реквізитів, визначених пп. 2.8 Порядку № 454, або при відсутності хоча б однієї з необхідних таблиць, звіт буде вважатися не поданим (п. 2.10 Порядку № 454).

Нюанси складання звітності і сплати ЄСВ підприємцями на загальній системі.

Такий звіт за формою № Д5 в обов'язковому порядку повинен складатися з титульного листа і таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями».

У випадку якщо протягом звітного року підприємець частину часу знаходився на загальній системі оподатковування, а частину – на єдиному податку, також заповнюється таблиця 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування» (п. 4.18 Порядку № 454).

Крім того, підприємці, що здійснюють підприємницьку діяльність на робочих місцях, період роботи на які зараховується в спеціальний стаж, з урахуванням вимог п. 4.13 Порядку № 454 також повинні заповнити таблицю 4 «Наявність підстав для обліку стажеві окремим категоріям осіб відповідно до законодавства». В іншому випадку таблиця 4 не формується й в органи доходів і зборів не подається.

Заповнення таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями»

У заголовній частині таблиці 1 приводиться інформація про фізособу-підприємя (реєстраційний номер облікової картки, ПІБ платника), а також інформація про участь у системі соціального страхування на добровільних засадах. У поле «Тип форми» при поданні щорічного звіту проставляється відмітка в комірку «початкова» (п. 4.10 Порядку № 454).

У графі 2 указується сума чистого доходу (прибутку), отриманого в звітному періоді (року), у розрізі місяців. Підсумкова сума місячних доходів повинна збігатися із сумою чистого оподатковуваного доходу, заявленою в податковій декларації.

У графі 3 построчно вказуються суми чистого доходу кожного місяця, у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Якщо отриманий доход, зазначений у графі 2, перевищує максимальну величину, у графі 3 приводиться максимальна величина бази нарахування ЄСВ. В іншому випадку значення графи 3 повинно бути рівним значенню відповідного рядка графи 2.

На замітку: максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює сімнадцятьом розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI). У 2013 році максимальна величина бази нарахування ЄСВ складала 20706 грн. (за грудень).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 підприємець зобов'язаний сплачувати ЄСВ у розмірі не меншому мінімального страхового внеску тільки в ті місяці, коли був отриманий доход (прибуток). Розмір мінімального ЄСВ визначається шляхом множення розміру мінімальної зарплати на ставку ЄСВ, установлену законом на місяць, за який нараховується доход (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Якщо отриманий доход у якому-небудь місяці звітного періоду менше розміру для нарахування мінімального страхового внеску (тобто менше розміру мінімальної зарплати для цього місяця), то підприємцем в такому місяці не буде виконана вимога п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 по сплаті мінімального ЄСВ- внеску в прибутковому місяці. Тому рекомендується в графі 3 указати розмір мінімальної зарплати для цього місяця, оскільки за недоплату ЄСВ контролюючі органи можуть застосувати штрафні санкції. Такий висновок випливає з п. 6.2 Інструкції № 455, відповідно до якого сума ЄСВ, вчасно не нарахована і/або не сплачена, буде вважатися недоїмкою.

У графі 4 приводиться розмір ставки ЄСВ, що визначена ч. 11 ст. 8 Закону № 2464. Для обов'язкової сплати законодавчо встановлена ставка ЄСВ у розмірі 34,7 %.

Якщо підприємцем прийняте рішення про добровільну участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні:

  • у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності – ставка ЄСВ буде складати 36,6 %;
  • від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні – ставка ЄСВ буде складати 36,21 %;
  • у всіх видах загальнообов'язкового державного соціального страхування – ставка ЄСВ буде складати 38,11 %.

У графі 5 указується сума нарахованих внесків, що визначається множенням значень графи 3 і графи 4.

Графи 6 і 7 заповнюють підприємці, що беруть участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому соціальному страхуванні в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Указується кількість днів тимчасової непрацездатності (графа 6) і кількість днів відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами (графа 7).

Порядок сплати ЄСВ підприємцями на загальній системі оподатковування

ЄСВ підприємцями на загальній системі сплачується авансовими платежами до 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 листопаду по 25 % річної суми ЄСВ.

Якщо останній день терміну сплати приходиться на вихідний або святковий день, граничним терміном сплати ЄСВ вважається перший наступний робочий день. Дана норма поширюється на усіх без винятку підприємців, що є платниками ЄСВ.

Річна сума авансових внесків по ЄСВ розраховується виходячи із суми доходу, визначеного для сплати авансових платежів по ПДФО. Таким чином, сума річних авансових внесків по ЄСВ розраховується шляхом множення суми чистого оподатковуваного доходу, зазначеного підприємцем у податковій декларації для визначення сум авансових внесків по ПДФО, на ставку ЄСВ (пп. 4.5.2 Інструкції № 455).

Остаточний розрахунок сум ЄСВ проводиться до 10 лютого року, що настає за звітним, на підставі даних річної податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 4.5.2 Інструкції № 455, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Порядок проведення остаточного розрахунку сум ЕСВ за підсумками року:

  • розподіляється сума доходу, зазначеного в декларації про майновий стан і доходи, по місяцях, у яких цей доход був отриманий (на підставі дані Книги обліку доходів і витрат);
  • для кожного місяця визначається сума ЄСВ шляхом множення бази (доходу) (у межах максимальної величини) на ставку ЄСВ. При цьому сума нарахованого за кожен місяць ЄСВ повинна бути не менше мінімального страхового внеску;
  • у бюджет сплачується різниця між сумою нарахованого ЄСВ за рік і сумами ЕСВ, уже сплаченими у виді авансових платежів.

За підсумками остаточного розрахунку, у випадку якщо суми сплаченого ЄСВ менше розміру мінімального страхового внеску, платникові висилається повідомлення-розрахунок із зазначенням суми і порядку розрахунку необхідної доплати.

Нюанси складання звітності і сплати ЄСВ для єдинщиків

Звіт за формою № Д5 для підприємців-єдинщиків в обов'язковому порядку буде складатися з титульного листа і таблиці 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування».

У випадку якщо протягом звітного року підприємець частину часу знаходився на єдиному податку, а частину – на загальній системі оподатковування, також заповнюється таблиця 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями» (п. 4.18 Порядку № 454).

Крім того, підприємці, що здійснюють підприємницьку діяльність на робочих місцях, період роботи на яких зараховується в спеціальний стаж, з урахуванням вимог п. 4.13 Порядку № 454 також повинні заповнити таблицю 4 «Наявність підстав для обліку стажеві окремим категоріям осіб відповідно до законодавства». Віншому випадку таблиця 4 не формується й в органи доходів і зборів не подається.

У заголовній частині таблиці 2 приводиться інформація про фізособу-підприємця, а також інформація про участь у системі соціального страхування на добровільних засадах. У поле «Тип форми» при представленні щорічного звіту проставляється відмітка в комірці «початкова».

Комірка «призначення пенсії» заповнюється тільки в тому випадку, якщо форма № Д5 подається з метою подачі заяви для призначення пенсії.

У графі 2 указуються суми, на які підприємець нараховував ЄСВ у звітному періоді.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає суму, на яку буде нараховуватися ЄСВ, у межах максимальної величини бази нарахування внеску. При цьому сума ЄСВ не повинна бути менше мінімального страхового внеску.

Отже, якщо підприємець сплачує ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску, то в цьому стовпчику приводяться суми мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленої на відповідний місяць.

У графі 3 приводиться розмір ставки ЄСВ, установлений ч. 11 ст. 8 Закону № 2464 (розмір ставки аналогічний як для підприємця на загальній системі оподатковування).

У графі 4 указується сума нарахованого ЄСВ, що визначається множенням значень графи 2 і графи 3.

Графи 5 і 6 заповнюються підприємцями, що беруть участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому соціальному страхуванні в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і що сплачують ЄСВ по ставці 36,6 %. Приводиться кількість днів тимчасової непрацездатності (графа 5) і кількість днів відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами (графа 6).

Порядок сплати ЄСВ підприємцями – платниками єдиного податку

Суми ЄСВ ФОП-єдинщиками сплачуються щокварталу не пізніше 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, пп. 4.6.2 Інструкції № 455).

Також пп. 4.6.2 Інструкції № 455 передбачена можливість щомісячних авансових платежів, які необхідно сплачувати до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми таких авансових платежів враховуються при остаточному квартальному розрахунку.

Якщо останній день терміну сплати приходиться на вихідний або святковий день, граничним терміном сплати ЄСВ вважається перший наступний робочий день (п. 4.10 Інструкції № 455). Дана норма поширюється на усіх без винятку підприємців, що є платниками ЄСВ.

Правовий глосарій:

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Закон № 2464 – Закон України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

3. Інструкція № 455 – Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 455.

4. Порядок № 454 – Порядок формування і подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. № 454.

 

Новий коментар

Я не спамер: введите суму 3+7


 

Від авторів блогу

Про блог — прочитайте перед початком

Замовити консультацію - з питань ведення бізнесу чи оподаткування

Відповіді на питання - вже розвязано 43 питань

Володимир Тихонов - мій профіль на Google+


 
 

Бизнес форум

Последние темы:

Досуг для взрослых
19 червня, 1 ответа
авто
19 червня, 1 ответа