Які законодавчі підстави здійснення діяльності підприємцями ?

TAXman, 05 липня

Кожен громадянин України має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це право реалізується рядом законодавчих актів України.

Відносини у сфері підприємницької діяльності базуються на Конституції України та регулюються Господарським, Податковим, Цивільним кодексами України та Законами «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі Закон №755) і «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (далі Закон №4618).

Підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними особами, які зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності (підприємці).

Підприємцями можуть бути як громадяни України, так й інших держав, особи без громадянства, які не обмежені законом у правоздатності або дієздатності. Згідно зі ст.4 Закону «Про підприємництво» (який втратив чинність крім статті 4) діють певні обмеження у здійсненні підприємницької діяльності (щодо діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних та психотропних засобів; охороною особливо важливих об'єктів державної власності; проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз; виробництвом бензинів моторних та біоетанолу).

Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця відповідно до порядку, визначеного Законом №755. Після такої реєстрації підприємцю видається (надсилається) Виписка з Єдиного державного реєстру (далі ЄДР). До 2013 року замість Виписки видавалося Свідоцтво.

В ЄДР містяться такі відомості щодо фізичної особи – підприємця:

  • прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (колишній ідентифікаційний №) або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які офіційно відмовилися від прийняття реєстраційного номера);
  • місце проживання;
  • види діяльності;
  • дата та номер запису про проведення державної реєстрації;
  • підстави для відмови у проведенні державної реєстрації;
  • дані про дату постановки на облік та дату зняття з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України;
  • дані про перебування фізичної особи – підприємця в процесі припинення підприємницької діяльності;
  • дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем, а також підстава для його внесення;
  • дата та номер запису про скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем, а також підстава для його внесення;
  • місце проведення державної реєстрації;
  • місцезнаходження реєстраційної справи;
  • прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;
  • відомості про відкриття та закриття банківських рахунків фізичних осіб – підприємців;
  • відомості про накладення та зняття арештів на рахунки та майно фізичних осіб – підприємців;
  • відомості про відкриття виконавчого провадження щодо фізичних осіб – підприємців;
  • інша додаткова інформація про здійснення зв'язку з фізичною особою – підприємцем;
  • відомості про наявність заперечень органів державної податкової служби, Пенсійного фонду проти державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Згідно із ст. 51 ЦКУ до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом.

Цивільно-правова відповідальність фізичної особи – підприємця визначається наступним чином.

1. Фізична особа – підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

2. Фізична особа – підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Закон №4618 визначає суб’єктів малого підприємництва, серед яких виділено суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва.

Суб'єктами мікропідприємництва є зокрема: фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку України.

Суб'єктами малого підприємництва є фізичні особи – підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму в 10 мільйонів євро.

Зараз в Україні для підприємців існують загальна та спрощена системи оподаткування.

Фізична особа – підприємець може самостійно, за власним бажанням, обрати спрощену систему

оподаткування.

Відповідно до п. 291.4 ПКУ підприємці на спрощеній системі поділяються на І, ІІ, ІІІ та V групи

.

Відповідно до п. 297.1 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

  1. податку на прибуток підприємств;
  2. податку на доходи фізичних осіб;
  3. податку на додану вартість;
  4. земельного податку;
  5. збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
  6. збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Існують певні обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування. Так, п. 291.5 ПКУ визначені суб’єкти господарювання, які не можуть обрати спрощену систему оподаткування.

Отже, фізична особа – підприємець здійснює свою діяльність, керуючись нормами Конституції України, кодексів та інших законодавчих і нормативних документів, та на підставі документів, що підтверджують його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, та Свідоцтва про сплату єдиного податку (у разі здійснення ним діяльності за спрощеною системою оподаткування), а також відповідних документів (договори, чеки, квитанції), що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій.

 

Новий коментар

Я не спамер: введите суму 1+0


 

Від авторів блогу

Про блог — прочитайте перед початком

Замовити консультацію - з питань ведення бізнесу чи оподаткування

Відповіді на питання - вже розвязано 43 питань

Володимир Тихонов - мій профіль на Google+


 
 

Бизнес форум