Застосування штрафних санкцій

TAXman, 05 грудня

Наказом ДПС України від 22.11.2012 № 1046 затверджена Узагальнююча податкова консультація з питань забезпечення єдиного підходу до застосування штрафних санкцій за порушення норм Податкового кодексу України

Податковим кодексом (ПКУ) визначено такі види юридичної відповідальності за порушення законодавства з питань оподаткування : фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Кодексом та іншими законами, у т.ч. у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Притягнення до фінансової відповідальності платників не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Розглянемо декілька типових запитань та надані відповіді із Узагальнюючої податкової консультації.

Запитання 1: Чи передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату авансового внеску з єдиного податку ФОП — платником ЄП у 2012 році?

Відповідь. Так:

Згідно з пунктом 122.1 статті 122 ПКУ, несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Абзацом другим пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень визначено штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

Аналіз вищезгаданих норм податкового законодавства свідчить, що пункт 122.1 статті 122 Кодексу, застосовується в разі несплати (неперерахування) податку, а пункт 7 підрозділу 10 розділі XX Перехідних положень, обмежує застосування штрафних санкцій за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум єдиного податку.

Чітко визначеного поняття «повнота сплати сум єдиного податку» ні Кодексом, ні іншим податковим законодавством не передбачено, але його приписами розмежовується поняття: своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата (наприклад: підпункт 75.1.2 пункту 75.1 Кодексу).

За результатами аналізу приписів Кодексу під своєчасною сплатою слід розуміти сплату узгодженої суми грошового (податкового) зобов'язання та/або авансових внесків з відповідних податків протягом строків, визначених цим Кодексом. У статті 31 Кодексу закріплено загальне поняття строку сплати та несвоєчасної сплати; податку. Також строки сплати податкового зобов'язання встановлюються в статті 57 Кодексу.

З огляду на наведене під поняттям «повна сплата» законодавець розуміє сплату податку у повному обсязі (стаття 38 Кодексу) - стовідсоткову сплату податку. Отже, за несвоєчасну сплату (неперерахування) фізичною особою -платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, авансових внесків єдиного податку застосовується відповідальність, передбачена статтею 122 Кодексу.

Запитання 2: Чи передбачена відповідальність платників податку на прибуток за неподання фінансової звітності та чи складають контролюючі органи протоколи про адміністративні правопорушення?

Відповідь. Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Мінфіном України.

Неподання фінансової звітності, внесення неправдивих даних до фінансової звітності згідно зі статтею 164 прим.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з зазначених порушень, тягнуть за собою накладення штрафу, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

КУпАП не передбачено право органів державної податкової служби складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платниками податків, але положеннями статті 234 прим. 1 КУпАП встановлено, що органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні (з 23.11.2011 органи державної фінансової інспекції) розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164 прим.2), порушенням порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частини третя - сьома статті 166 прим. 6).

З урахуванням викладеного до платників податків у випадку неподання фінансової звітності передбачено адміністративну відповідальність.

Органи державної фінансової інспекції мають право складати протоколи про адміністративні .правопорушення на підставі статті 164 прим.2 КУпАП у випадках неподання фінансової звітності; підконтрольними їй установами та суб'єктами господарювання.

Запитання 3: Які штрафні санкції передбачені за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів?

Відповідь. Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Кодексу, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 статті 44 Кодексу, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо платником податків не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом 1095 днів-з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи (у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності-1095 дня) та/або не надано ним контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, - такий платник податків сплачує штраф у розмірі 510 гривень згідно з пунктом 121.1 статті 121 Кодексу.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Запитання 4: Який порядок застосування пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Кодексу?

Відповідь. При вирішенні питання про застосування передбачених статтею 123 та іншими нормами Кодексу, штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені до 1 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Кодексом, але виявлені контролюючими. органами після вказаної дати, слід виходити з такого.

До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року №3609-VI „Про внесення змін до Податкового кодексу України …" (далі - Закон 3609-УІ), Кодекс не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Кодексом, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.

Із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX „Перехідні положення" доповнено, зокрема,; пунктом 11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за .наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу), а відтак цим приписом було запроваджено зворотну дію норм Кодексу в часі.

Отже, з дати набрання чинності Законом 3609-УІ штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Кодексом, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Крім того, за змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Кодексом на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій з урахуванням того, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

 

Новий коментар

Я не спамер: введите суму 9+9


 

Від авторів блогу

Про блог — прочитайте перед початком

Замовити консультацію - з питань ведення бізнесу чи оподаткування

Відповіді на питання - вже розвязано 43 питань

Володимир Тихонов - мій профіль на Google+


 
 

Бизнес форум

Последние темы:

Досуг для взрослых
19 червня, 1 ответа
авто
19 червня, 1 ответа