Порядок обліку реалізованих товарів у магазині

TAXman, 06 жовтня

Згідно ст. 20 Закону про РРО до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ). Розглянемо порядок обліку товарів у магазині роздрібної торгівлі.

Всі операції із переміщенням товарів на підприємстві роздрібної торгівлі поділяються на наступні види:

• передача товарів у відділ магазина або торгівельний зал;

• реалізація товарів покупцям.

Надходження товарів у відділ (секцію) магазина

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставу для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час їхнього проведення або безпосередньо після закінчення.

Внутрішнє переміщення товарів також підлягає документальному оформленню належним чином. Документом, що підтверджує прихід товару у відділ магазина, є видаткова накладна складу, якою оформляється передача товару у відділ за цінами реалізації (роздрібним цінам). Якщо магазин невеликий й у нього відсутні складські приміщення, то екземпляр прибуткової накладної додається при передачі товару в торговельний зал.

Первинні документи про внутрішнє переміщення товарів повинні містити назву документа, дату його складання і номер, номенклатуру товару, а також підпис матеріально відповідальних осіб у рядках «здав» і «прийняв».

Порядок і терміни прийому товарів по кількості, якості, комплектності та його документальному оформленню регулюються Правилами № 104, а також договорами купівлі-продажу. Відповідно до п. 17 зазначених Правил забороняється приймати до продажу товари, на які нормативними документами встановлені гарантійні терміни, без експлуатаційних документів (гарантійного талона, техпаспорта або іншого документа, що його заміняє).

При надходженні товарів у торговельний зал (секцію або відділ) одночасно передаються й експлуатаційні документи на них.

Попереднє програмування товару в РРО і комп'ютерних системах

Нормами п. 11 ст. 3 Закону про РРО передбачене проведення розрахункових операцій через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, ціни товарів і обліку їхньої кількості.

Отже, Закон про РРО містить пряму норму, що вимагає введення в пам'ять РРО (програмування) кількості товару, що надходить. А програмування кількості неможливо без найменування і ціни продажу. При цьому нормативні документи не встановлюють можливості якогось узагальнення товарів по групах з метою такого програмування.

Раніше ДПАУ в листі від 21.01.2003 р. № 478/6/23-2119 допускала, що однорідні товари різних найменувань по одній ціні можуть програмуватися в одній товарній позиції (під одним кодом). Назва товарів може бути узагальненою і повинна відображати споживчі ознаки групи товарів і відрізнятися від інших запрограмованих найменувань. Наприклад: карамель фруктова (яблучна, сливова, абрикосова), напій солодкий (персиковий, апельсиновий) і т.п.

Однак в оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 ДПАУ уже відзначила, що в даний час технічні можливості контрольно-касової техніки, включеної в Держреєстр РРО і дозволеної до застосування в Україні, значно розширені. Більшість запропонованих до використання моделей РРО здатно повною мірою забезпечувати дотримання при проведенні розрахункових операцій вимог п. 11 ст. 3 Закону про РРО. Тому не існує обґрунтованих перешкод для проведення розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування реєстрації продажу товарів по окремих найменуваннях і цінами.

На початковому етапі (перший раз) суб'єкт підприємницької діяльності для програмування товару може скористатися послугами сервісної організації, з яким у нього укладений відповідний договір. А може, скориставшись інструкцією з експлуатації, самостійно запрограмувати товар, передбачений для продажу. Систему програмування суб'єкт підприємницької діяльності вибирає самостійно в залежності від установленого на підприємстві порядку обліку залишків і руху товарів.

Звертаємо увагу на те, що відповідно до п. 6 ст. 17 Закону про РРО у випадку проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів і обліку їхньої кількості за рішенням відповідних органів ДПС застосовуються фінансові санкції в розмірі 5 НМДГ (85 грн.).

Реалізація товарів покупцям

Відповідно до норм Закону про РРО при здійсненні розрахункових операцій із застосуванням готівки, торговельні підприємства зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) і розрахункові книжки (далі – РК). Випадки, у яких вони можуть не застосовуватися, приведені в ст. 9 цього Закону.

Вимоги до здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, приведені в пунктах 11 – 13 ст. 3 зазначеного Закону, зобов'язують, зокрема, підприємства роздрібної торгівлі:

- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів і обліку їхньої кількості;

- вести облік товарних запасів на складах і/або по місцю їхньої реалізації і проводити реалізацію винятково тих товарів, що відображені в обліку, за винятком продажу товарів особами, що відповідно до законодавства обкладаються податком за правилами, що не передбачає ведення обліку обсягів реалізованих товарів;

- забезпечити відповідність сум готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеної в денному звіті РРО, а у випадку використання РК – загальній сумі продажу по розрахункових квитанціях, виданим з початку робочого дня.

Щодо порядку ведення обліку товарів по місцю їхньої реалізації і збереження ДПАУ в листі від 03.03.2009 р. № 4364/7/23-7017/159 і Держкомпідприємництва в листі від 29.12.2009 р. № 16277 відзначали, що до документів, які є підставою для оприбуткування товару, як правило, відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 18 Правил № 104 розрахунки за продані товари можуть здійснюватися в наявній і/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т.п.). Разом з товаром покупцеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ (касовий чек, товарний чек) установленої форми на повну суму проведеної операції, що засвідчує факт покупки товару.

Товарний чек виписується в двох екземплярах, один із яких видається покупцеві, і містить:

  • номер або найменування торговельного підприємства;
  • назва і сорт товару;
  • його ціну;
  • дату продажу;
  • прізвище, ініціали продавця і його підпис.

Форма і зміст розрахункових документів, що повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу товарів, затверджені Положенням № 614.

Відповідно до п. 3.1 Положення № 614 фіскальний касовий чек на товари (послуги) являє собою розрахунковий документ, роздрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма касового чека (№ ФКЧ-1) приведена в додатку 1, а його обов'язкові реквізити – у п. 3.2 даного Положення.

Фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) у п. 4.1 Положення № 614 визначений як розрахунковий документ, роздрукований РРО при проведенні розрахунків у випадку видачі коштів покупцеві при поверненні товару. Форма видаткового чека (№ ФКЧ-2) приведена в додатку 2, обов'язкові реквізити – у п. 4.2 даного Положення.

Згідно п. 5.1 Положення № 614 розрахункова квитанція – це розрахунковий документ, бланк якої виготовлений друкованим способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проставления штампа при реєстрації розрахунків за продані товари або при видачі коштів покупцеві у випадку повернення товару і т.д. Форма № РК-1 розрахункової квитанції приведена в додатку 3, обов'язкові реквізити розрахункової квитанції приведені в пунктах 5.3 і 5.4 зазначеного Положення.

У випадку відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, зазначених у даному Положенні, документ не є розрахунковим ( п. 2.1).

Товарно-грошовий звіт

Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 389 обсяг роздрібного товарообігу визначається за звітний період на підставі первинних документів (товарно-грошового звіту і прикладених до нього документів), що підтверджують здачу виторгу і витрати, що зроблені з виторгу (квитанції установ банків, поштової відділення, видаткового касового ордера, і т. ін.), продаж товарів по безготівковому розрахунку, у кредит. Таким чином, ще одним документом (обліковим регістром у роздрібної торгівлі) є товарно-грошовий звіт, що повинний складати продавець (завідувач секцією або відділом).

Відповідно до п. 2.1 Методичних рекомендацій № 157 товарний звіт здається в бухгалтерію матеріально відповідальною особою разом із усіма прибутковими і видатковими документами (зразок звіту приведений у додатку № 6). Товарні звіти здаються в бухгалтерію щодня або не рідше одного разу у три дні. Товарний звіт складається в двох екземплярах:

• перший екземпляр із прикладеними до нього документами передається в бухгалтерію;

• другий – залишається в матеріально відповідальної особи,

обидва екземпляри підписуються матеріально відповідальною особою.

В умовах автоматизованого обліку прибуткові і видаткові документи, що свідчать про рух товарів, можуть здаватися в бухгалтерію реєстром, на підставі якого складається товарний звіт на комп'ютері.

Правильність записів у картках (книгах) кількісно-сумарного обліку контролюється бухгалтерією не рідше одного разу в тиждень і підтверджується підписом працівника бухгалтерії в товарному звіті.

По закінченні місяця або на дату інвентаризації за даними карток (книг) кількісно-сумарного обліку складається відомість про залишки товарів на складі (зразок цього звіту приведений у додатку № 20 Методичних рекомендацій № 157), правильність відображення залишків у якій перевіряється бухгалтерією і підтверджується підписом матеріально відповідальної особи.

Загальна вартість товарів на кінець місяця (або на день інвентаризації) по цій відомості звіряється з даними бухгалтерського обліку. Після чого відомість підписується матеріально відповідальною особою і бухгалтером підприємства. Відомості про залишки товарів на складі відкриваються на звітний період.

Нагадаємо, що в п. 3 Інструкції № 69 передбачене проведення інвентаризації при зміні матеріально відповідальної особи, у випадку виявлення крадіжки, псування або закінчення терміну придатності товарів – у день установлення таких фактів. Тому інвентаризаційний опис також додається до товарного звіту.

Отже, ведення обліку товарів у роздрібній торгівлі регулюється цілим рядом нормативних документів. Однак у чинному законодавстві єдиного регламенту немає. Незважаючи на це, вимоги щодо документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, є досить конкретними і зрозумілими. Тому підприємствам, що здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі, потрібно чітко дотримуватися цих вимог.

Перелік використаних нормативних документів:

1. Закон про РРО – Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

2. Закон про бухоблік – Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

3. Правила № 104 – Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104.

4. Положення № 614 – Положення про форму і зміст розрахункових документів, затверджене наказом ГНАУ від 01.12.2000 р. № 614.

5. Інструкція № 69 – Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69.

6. Інструкція № 389 – Інструкція про облік роздрібного товарообігу і товарних запасів, затверджена наказом Мінстату № 389 від 28.12.96.

7. Методичні рекомендації № 157 – Методичні рекомендації щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в сфері суспільного харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 р. № 157.

Статтю підготовлено з використанням матеріалів аудитора Юлії Камінської із видання БУХГАЛТЕР & ЗАКОН.

 

Новий коментар

Я не спамер: введите суму 1+4


 

Від авторів блогу

Про блог — прочитайте перед початком

Замовити консультацію - з питань ведення бізнесу чи оподаткування

Відповіді на питання - вже розвязано 43 питань

Володимир Тихонов - мій профіль на Google+


 
 

Бизнес форум

Последние темы:

Смарт браслет
15 серпня, 1 ответа