Комісійна торгівля для платників єдиного податку

TAXman, 30 вересня

Виявляється, що фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність на підставі договорів комісій в обсязі виручки повинні враховувати всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок, а юридичні особи включають лише суми комісійної винагороди.

1. Розглянемо питання щодо оподаткування виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність на підставі договорів комісій.

Згідно з Указом Президента України N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі в межах від 20 до 200 грн. на місяць і розмір єдиного податку не залежить від результатів підприємницької діяльності (доходу, збитків чи відсутності діяльності) при умові, що обсяг виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (далі за текстом - продукції) не перевищує 500 тис. грн. на календарний рік.

Указом (стаття 1) встановлено, що виручкою від реалізації продукції вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції. Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 установлено, що готівкова виручка (виручка) - це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації товарів, послуг і позареалізаційні надходження.

Відповідно до ст.1011 Цивільного кодексу за договором комісії одна сторона (комісіонер - особа, яка вчиняє угоди або інші юридичні дії від свого імені, але за рахунок комітента) зобов'язана за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів. Договір комісії (посередницький договір) відноситься до числа договорів про надання нематеріальних посередницьких послуг, головним чином при здійсненні торгових операцій. Посередником при цьому є комісіонер.

За Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД), діяльність комісіонерів, які здійснюють торгівельні операції від імені або за рахунок інших осіб для третіх осіб відноситься до групи "Оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі".

Тобто комісіонер діє від свого імені, приймає на себе всі права та обов'язки за договорами, що укладаються з третіми особами та несе за них відповідальність.

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (п. 31 стаття 1) визначено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату, незалежно від строків надання.

Отже, комісіонер (фізична особа - платник єдиного податку) на підставі договору комісії на продаж продукції, виступаючи від свого імені, самостійно укладає договір купівлі-продажу з третьою особою (покупцем) та здійснює продаж товару покупцю. Тому сума, фактично отримана підприємцем - платником єдиного податку на розрахунковий рахунок за здійснення операції за договором комісії, включаючи і суму винагороди, вважається виручкою від реалізації продукції і не повинна перевищувати протягом календарного року 500 тис. грн.

Тобто в даному випадку річний обсяг виручки (500 тис. грн.) є лише критерієм визначення можливості фізичної особи - підприємця перебувати на спрощеній системі оподаткування, на відміну від юридичних осіб, в яких обсяг виручки є об'єктом оподаткування за ставками 6 та 10 відсотків.

Тому, з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, суб'єкти малого підприємництва (СМП), включаючи і тих, які здійснюють торгівлю за договором комісії (доручення), повинні враховувати всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції, суми позареалізаційних доходів та виручку від іншої реалізації.

Зазначена позиція підтверджена рішеннями судів різних інстанцій.

Так, у листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2010 р. № 889/11/13-10 (далі – Лист ВАСУ) дане відомство наполягає на тому, що транзитні засоби повинні включатися в граничний розмір виручки, що дозволяє приватному підприємцеві застосовувати спрощену систему оподатковування, обліку і звітності.

Наприклад, приватний підприємець реалізував отриманий раніше на комісію товар на суму 25 тис. грн. Дана сума містить у собі 20 тис. грн. – вартість товару, що повинен перерахувати підприємець комітентові, 5 тис. грн. – комісійна винагорода, що приєднується йому як комісіонерові. Відповідно до Листа ВАСУ в граничний розмір виручки необхідно включати не 5 тис. грн. (тобто гроші, що належать комісіонерові), а 25 тис. грн. (у числі яких і 20 тис. грн., що належать комітентові, а для комісіонера є транзитними).

Саме собою зрозуміло, що при такому підході приватних підприємців, що мають право застосовувати спрощену систему залишиться набагато менше. Адже при перевищенні 500 тис. грн. вони зобов'язані будуть перейти на загальну систему оподатковування (або не зможуть застосовувати спрощену систему взагалі).

І от отут чекає ще один «сюрприз» – єдинщик відразу ж після моменту перевищення граничної суми виторгу стає платником ПДФО (тобто сума перевищення обкладається зазначеним податком). І для цього зовсім не слід чекати початку кварталу, як того вимагає Указ № 727.

2. Щодо оподаткування єдиним податком виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) СМП - юридичних осіб, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги.

Статтею 1 Указу Президента України N 727/98 установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (СПД) будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Виручкою від реалізації продукції вважається сума, фактично отримана СПД на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції.

Отже, зазначеною статтею Указу передбачено виручку від реалізації (продажу) продукції, що належить суб'єкту господарювання за правом власності.

При цьому п. 1.31 ст. 1 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) встановлено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Відповідно до пункту 4.1 Закону валовий дохід включає також загальні доходи від продажу товарів.

При передачі товару від комітента до комісіонера у межах договору комісії не передбачено переходу права власності на такий товар, тому така операція не є продажем, а отже, валовий дохід у комітента (як і валові витрати у комісіонера) не виникає.

У разі якщо комісіонер реалізує товар покупцю (третій особі), відбувається перехід права власності від комітента до покупця. Така операція вважається продажем. Валовий дохід, який виникає відповідно до п.п. 11.3.1 Закону в результаті проведення такої операції, відображається у податковому обліку комітента на загальну суму, отриману від продажу такого товару. Крім того, у момент підписання акта про надані комісійні послуги або перерахування комітентом комісіонеру комісійної винагороди у комітента виникають валові витрати відповідно до п.п. 11.2.3 Закону.

Для комісіонера валовий дохід виникає відповідно до п.п. 11.3.1 Закону на суму отриманої (нарахованої) винагороди (без урахування ПДВ), оскільки в даному випадку власністю комісіонера є лише комісійна винагорода.

Кошти, що надходять на розрахунковий рахунок платників єдиного податку - юридичних осіб, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги, є транзитними, і вони не мають права власності на такі кошти.

Тому СМП - юридичні особи, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги, до бази оподаткування єдиним податком, а також для визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, повинні включати лише суми комісійної (агентської) винагороди, отримані від здійснення таких видів діяльності.

Такі роз’яснення надані листом ДПА України від 19.02.2010 р. N 1653/6/31-4018.

Питання, пов’язані із визначенням обсягу виручки при здійсненні комісійної торгівлі, можна обговорити на нашому форумі тут :«Бізнес - форум»

 

Новий коментар

Я не спамер: введите суму 4+0


 

Від авторів блогу

Про блог — прочитайте перед початком

Замовити консультацію - з питань ведення бізнесу чи оподаткування

Відповіді на питання - вже розвязано 43 питань

Володимир Тихонов - мій профіль на Google+


 
 

Бизнес форум

Последние темы:

Ремонт макбукА
12 грудня, 2 ответа