Що вигідніше : бути підприємцем чи юридичною особою

TAXman, 29 липня

Розглянемо, чим відрізняється здійснення підприємницької діяльності приватним підприємцем та юридичною особою.

Для приватного підприємця працювати за єдиним податком набагато зручніше та часто вигідніше, ніж за загальною системою оподаткування. Проте не завжди бажання працювати за спрощеною системою збігається з можливостями. І все йде до того, що незабаром цих можливостей ще поменшає (може змінитись гранична сума, зменшитись кількість дозволених видів діяльності).

Варіантів залишається небагато: перейти на загальну систему оподаткування (можна ще на «фіксований патент», але у нього досить вузька сфера застосування – лише при продажу товарів на ринках). А може організувати підприємство – юридичну особу на загальній або спрощеній системі? Мабуть у багатьох підприємців, які не можуть працювати за єдиним податком, виникає така думка.

Фізична особа – підприємець на загальній системі та підприємство на загальній системі або на єдиному податку: податки, внески

Найбільше підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, у плані оподаткування «навантажують» внесок до Пенсійного фонду з власних доходів (тобто «за себе») і податок з доходів фізичних осіб (далі ПДФО) також із власних доходів. У деяких випадках ПДФО може замінити плата за торговий патент.

Це, звичайно, не весь перелік податків, але вони є основною складовою податкового навантаження приватного підприємця на загальній системі оподаткування. Тобто виходить, що підприємцю потрібно сплачувати:

– ПДФО за ставкою 15 % від чистого доходу, тобто 15 % від різниці між валовими доходами та витратами, пов'язаними з отриманням таких доходів;

– ЄСВ за ставкою 34,7 % від того ж чистого доходу.

Отже, виходить, що приблизно 50 % чистого доходу підприємець на загальній системі «віддає» у будь-якому випадку. А ще є плата за торговий патент, ПДВ, збір за забруднення навколишнього природного середовища, податок на землю, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства тощо.

Як позитив - підприємець має можливість сплачений пенсійний внесок відносити до витрат. Також слід враховувати, що максимальна місячна сума чистого доходу, що обкладається пенсійним внеском, становить 4100 грн. (сума перевищення не обкладається таким внеском).

На цьому фоні 10 % від виручки (якщо не бути платником ПДВ) або 6 % від виручки (для платника ПДВ) єдиного податку для юридичних осіб або 25% податку на прибуток можуть здаватися привабливою перспективою. Тут і виникає думка в підприємців, чи не зареєструвати на себе приватне підприємство або одноосібне господарське товариство (ТОВ з одним засновником). Але чи насправді це вигідно? Давайте з'ясуємо.

Не будемо детально зупинятися на економічних розрахунках – тут усе індивідуально. Багато чого залежить від виду діяльності підприємця та від рентабельності цієї діяльності. Наведемо приклад.

Нехай у звітному місяці приватний підприємець отримав доходи в розмірі 10000 грн. Для отримання цих доходів підприємець фактично поніс 8000 грн. витрат. У результаті з різниці у 2000 грн. йому доведеться сплатити 940 грн. «державі» (300 грн. – до бюджету ПДФО та 640 грн. – до Пенсійного фонду). А ось юридична особа на єдиному податку сплатила б у цій ситуації єдиний податок з усієї виручки, тобто виходячи із суми в 10000 грн. І якщо взяти більшу ставку 10 %, а не 6 %, то вийде, що сплатити єдиного податку слід 1000 грн. Тобто трохи більше, ніж у цій же ситуації довелося б сплатити приватному підприємцю. Звичайно, якби у підприємця витрати були менші, то податків він би заплатив більше, ніж юридична особа – єдиноподатник. Отже, економічна вигода від роботи на тій чи іншій системі оподаткування визначається індивідуально.

Щодо варіанта з юридичною особою на загальній системі оподаткування, то основним податковим навантаженням у юридичної особи буде податок на прибуток за ставкою 25 %. Причому у підприємств на загальній системі податок на прибуток обчислюється не з виручки, а з різниці між валовими доходами та валовими витратами з амортизацією. На перший погляд, економічно це завжди вигідніше, ніж працювати приватним підприємцем за загальною системою (25 % проти 50 % від приблизно однакового об'єкта).

Але навіть якщо в результаті попередніх розрахунків виходить, що юридичною особою за загальною системою або за єдиним податком працювати вигідніше, ніж приватним підприємцем за загальною системою оподаткування – не потрібно поспішати з висновками. Адже слід врахувати ще деякі моменти.

Потрібен найманий працівник

Потрібно обов'язково врахувати, що відкриваючи приватне підприємство або одноосібне товариство, його засновник має найняти хоча б одного працівника (навіть себе), який би виконував завдання та функції керівника і, звичайно ж, бухгалтера. А оскільки є найманий працівник, то:

– такому працівнику слід платити зарплату не менше встановленого законом мінімального розміру (хоча можна і менше – залежно від відпрацьованого часу);

– при виплаті зарплати слід сплачувати соціальні внески (нарахування та утримання) із зарплати та ПДФО (утримання).

Нараховувати зарплату та не виплачувати її – це не вихід. Це зараз особливо контролюється правоохоронними органами. Зобов'язання щодо ПДФО та пенсійного внеску, які сплачуються із заробітної плати працівників, виникають незалежно від факту виплати заробітної плати (достатньо нарахувати зарплату). Не нараховувати ж зарплату не можна (навіть якщо ми її нараховуємо собі самі) – у такому випадку ми порушуємо трудове законодавство.

Усе зазначене вище справедливе і для випадку, коли працівником буде особа, яка створила юридичну особу (коли засновник, керівник і бухгалтер в одній особі).

Тобто, якщо порівнювати підприємця без найманих працівників та юридичну особу з одним найманим працівником, то, можливо, у плані оподаткування виграє саме приватний підприємець, а не юридична особа, оскільки приватний підприємець на відміну від юридичної особи може не мати найманих працівників.

Труднощі при отриманні зароблених коштів

Однією з незаперечних переваг приватного підприємництва є можливість вільно розпоряджатися своїми коштами. Так, якщо у підприємця є рахунок у банку, йому досить зняти гроші з рахунка як свій чистий дохід. Зняті таким чином гроші можна витрачати куди завгодно та на що завгодно без будь-якої звітності про таке витрачання. Готівкову виручку також можна використовувати куди хочеш (аби її було своєчасно оприбутковано).

А ось юридичній особі (ПП чи ТОВ) – так просто вільними коштами розпоряджатися заборонено. Для засновника отримати на руки (для власних потреб) зароблені підприємством гроші можна трьома способами:

– виплатити їх собі як заробітну плату, якщо засновник підприємства є його найманим працівником (наприклад, керівником);

– виплатити їх собі як засновнику у вигляді дивідендів;

– перевести їх у готівку за допомогою поки що популярних на сьогодні схем (наприклад, через підприємців-єдиноподатників).

Перший варіант ми вже обговорювали. Будь-яка виплата зарплати призводить до нарахувань зверху на зарплату та утримань із зарплати: нарахування ЄСВ – за ставками від 34 до 36 %; утримання ПДФО – за ставкою 15 % та ЄСВ від 2 до 6 %.

Отже, із-за такого великого навантаження на зарплату найманих працівників, переваги перебування в якості підприємця очевидні. Також виникає проблема виплати зарплати в конвертах. Така проблема для держави очевидна, але це може бути проблемою і для самої юридичної особи (контроль прокуратури, податкової).

Тому більш привабливо виглядає «добування» із юридичної особи прибутку (коштів) за допомогою виплати дивідендів. Хоча й дивіденди у нас теж просто так не виплатиш. Із суми дивідендів, що підприємство виплачує своєму засновнику – фізичній особі, слід утримати ПДФО за ставкою 15%. Це передбачено пунктом 9.3 Закону про податок з доходів фізичних осіб №889.

Отже, виходить, що фізичній особі, яка заснувала підприємство, для того щоб отримати на руки (для власних потреб) частину прибутку (коштів) цього підприємства, слід додатково до інших податків заплатити щонайменше 15 %. Проте, порівняно з першим «зарплатним» способом не потрібно буде сплачувати будь-які соцвнески.

Є ще варіант із переведенням у готівку, який на перший погляд має перевагу над першими двома способами. Наприклад, із використанням підприємця-єдиноподатника, якому виплачується винагорода за виконання послуг, робіт, за поставку товарів. Але такі схеми з переведенням у готівку є не завжди легальними. Тому тим, хто захоплюється такими схемами, рано чи пізно не вдасться уникнути запитань з боку тих же податківців.

Інші незручності

До мінусів роботи «юридичною особою» можна зарахувати той факт, що, на відміну від підприємця, до юридичної особи висуваються суворіші вимоги щодо ведення обліку та подання звітності. Мається на увазі обов'язок усіх юридичних осіб вести бухоблік, подавати бухгалтерську (фінансову) звітність тощо.

Підсумок

Отже, ми з'ясували, що підприємець на загальній системі оподаткування сплачує приблизно 50 % від свого чистого доходу державі (до бюджету та до Пенсійного фонду). При цьому він може не мати найманих працівників. І головне – приватний підприємець має повне право розпоряджатися своїми грошовими коштами, які є у нього на рахунку в банку або в готівковій формі, як йому заманеться.

Підприємство на загальній системі оподаткування сплачує податок на прибуток за ставкою 25%, який обчислюється не з виручки, а з різниці між валовими доходами та валовими витратами з амортизацією. Юридична особа на єдиному податку сплачує 6 % (тоді потрібно ще сплачувати ПДВ) або 10 % без ПДВ від виручки. Крім цього, потрібно щомісячно платити зарплату хоча б одному працівнику – можна і собі, якщо призначити себе на певну посаду, наприклад директором. Очевидно, що виплачуючи таку зарплату, слід провадити відповідні нарахування та утримання соцвнесків і податку з доходів.

Юридична особа обов'язково має вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Але головне – на свій розсуд розпоряджатися прибутком підприємства його засновник не може. Отримати на особисті потреби гроші підприємства з рахунка в банку він може або шляхом виплати заробітної плати (зі сплатою належних нарахувань і утримань, у тому числі податку з доходів за ставкою 15 %), або шляхом виплати дивідендів зі сплатою тільки податку на доходи у розмірі 15 %, або шляхом використання не завжди законних схем з переведенням коштів у готівку.

Отже, загальна система фізичної особи – підприємця має більше переваг. Обираючи подальший шлях роботи, необхідно врахувати індивідуальні особливості своєї діяльності, провести певні розрахунки і визначити, що все ж таки вигідніше: бути підприємцем чи юридичною особою. Дива не буде, якщо з’ясується, що залишатися підприємцем вигідніше.

Питання, пов’язані із вибором шляху для здійснення підприємницької діяльності, можна обговорити на нашому форумі тут :«Бізнес - форум»

 

Новий коментар

Я не спамер: введите суму 3+7


 

Від авторів блогу

Про блог — прочитайте перед початком

Замовити консультацію - з питань ведення бізнесу чи оподаткування

Відповіді на питання - вже розвязано 43 питань

Володимир Тихонов - мій профіль на Google+


 
 

Бизнес форум

Последние темы:

Печь булерьян в дом
21 вересня, 1 ответа
Как Открыть Футбольную Школу
20 вересня, 1 ответа
IP телефония
20 вересня, 1 ответа