Адміністративні правопорушення. Частина 2

TAXman, 18 липня

Розглянемо, які можуть бути адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності

Сутність порушення 

Правова норма за КпАП 

Міра відповідальності 

Органи, що накладають штраф 

Примітка 

1 

2 

3 

4 

5 

Порушення правил торгівлі на ринках 

Порушення правил торгівлі на ринках 

Ст. 159 

Попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі НМДГ) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від трьох до семи НМДГ

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад 

Ринок – це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі – ринок).
Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності
(наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105 «Про затвердження Правил торгівлі на ринках») 

Торгівля з рук у невстановлених місцях 

Торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях 

Ст. 160 

Штраф від одного до семи НМДГ з конфіскацією предметів торгівлі або без такої 

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 

Стихійна торгівля – це торгівля фізичними особами без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізуються ними, та у невстановлених місцях з рук, із землі, без дозволу райдержадміністрації на розміщення об'єкта торгівлі. Крім того, це самовільне захоплення земельних ділянок та встановлення на них малих архітектурних форм – наметів, кіосків, павільйонів тощо для заняття торговельною діяльністю. Торгівля – будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари
(Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності») 

Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами 

Ст. 160 

Штраф від 6 до 15 НМДГ з конфіскацією предметів торгівлі 

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 

Роздрібний продаж непродовольчих товарів здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, підприємства з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства роздрібної торгівлі споживчої кооперації, дрібнороздрібну торговельну мережу
(Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 11.03.2004 р. № 98) 

Незаконна торговельна діяльність 

Незаконна торговельна діяльність, тобто здійснення угод купівлі-продажу товарів чи інших предметів з ухиленням від реєстрації в установленому порядку з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, якщо розмір цього прибутку не перевищує 7НМДГ

Ст. 1602 

Штраф від 5 до 25 НМДГ з конфіскацією цих товарів і виручених коштів 

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 

Під незаконною торговельною діяльністю (стаття 1556 Кримінального кодексу України та стаття 1602 КпАП) слід розуміти здійснення двох або більше угод купівлі-продажу товарів чи будь-яких інших предметів, у тому числі зазначених у пункті 1 Постанови № 2941-XII, без дозволу відповідних установ з метою одержання прибутку, не контрольованого державою. Незаконною торговельною діяльністю визнається також здійснення без відповідної реєстрації однієї угоди купівлі-продажу, якщо її предметом є партія будь-яких товарів і одержаний прибуток, не контрольований державою, перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України.
Не є правопорушенням продаж особою належних їй речей, якщо не встановлено, що ці речі спеціально придбано для перепродажу і що внаслідок їх перепродажу особа має постійне або додаткове джерело існування.
Суб'єктами незаконної торговельної діяльності можуть бути як приватні особи, які здійснюють торговельну діяльність без одержання відповідного дозволу, так і працівники комерційних чи приватних підприємств (організацій), які під прикриттям підприємницької діяльності без належного оформлення дозволу займаються торгівлею.
Кримінальна відповідальність за ознаками частин другої і третьої статті 1556
Кримінального кодексу України настає незалежно від попереднього накладення адміністративного стягнення за порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі
(Постанова Верховної Ради України від 26.01.93 р. № 2941-XII) 

Незаконні відпуск або придбання бензину чи інших пально-мастильних матеріалів 

Незаконні відпуск або придбання бензину чи інших пально-мастильних матеріалів, що належать державним або громадським підприємствам, установам і організаціям, за відсутності ознак розкрадання 

Ст. 161 

Штраф від чотирьох до восьми НМДГ

Органи внутрішніх справ (міліція) 

Пально-мастильні матеріали – це, зокрема, автомобільний бензин, дизельне паливо, масла й мастила.
Автомобільний бензин складається з легких вуглеводнів, які дистилюються при температурі від 35° C до 215° C, з подальшим обробленням їх для досягнення октанового числа в межах 80 – 100 RON.
Газойль (дизельне паливо) отримується шляхом атмосферної перегонки із найважчих фракцій нафти. Важкий газойль отримуєтсья шляхом вакуумної перегонки залишків після атмосферної перегонки. Дизельне паливо дистилюється при температурі від 200° C до 380° C, але не менше ніж 65 % об'єму при температурі 250о С і 80% чи більше при температурі 350° C. Газойлі (дизельні палива) використовуються як паливо для дизельних двигунів, в опалювальних установках, а також як сировина для нафтохімічної промисловості.
Масла та мастила – в'язкі вуглеводні, що мають високий вміст парафіну і дистилюються при температурі від 380° C до 500° C при вакуумній перегонці нафтових залишків після атмосферної перегонки нафти. З точки зору енергетичного балансу масла та мастила розглядаються як продукти переробки первинного палива
(Інструкція про порядок складання звітного загального енергетичного балансу за 1995 рік по формі № 1-зеб, затверджена наказом Мінстату України від 17.08.95 р. № 213) 

Порушення правил про валютні операції 

Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави 

Ст. 162 

Попередження або накладення штрафу від 30 до 44 НМДГ з конфіскацією валютних цінностей 

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 

Валютні цінності:
валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України;
платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;
іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави;
платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів
(Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю») 

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з емісії цінних паперів 

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з емісії цінних паперів 

Ст. 163 

Штраф на посадових осіб емітента цінних паперів незалежно від форм власності у розмірі від 10 до 100 НМДГ, на засновників (учасників) емітента чи їх посадових осіб або уповноважених ними осіб – від 50 до 200 НМДГ

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 

Емісія – установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.
Цінні папери – документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, а також передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення та можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Емісійні цінні папери – цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).
До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю; інвестиційні сертифікати; казначейські зобов'язання України.
Емітент – юридична особа, міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками
(Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок») 

Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків  

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України 

Ст. 1631 

Штраф у розмірі від 5 до 10 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 15 НМДГ

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 

Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи та валові витрати відповідно до чинного законодавства і використовується для складання податкової звітності, форма, правила, порядок і термін подання якої визначаються ДПА України
(Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене Постановою Нацбанку України від 30.12.98 р. № 566).
Аудиторський висновок – документ, що складено відповідно до стандартів аудиту, передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела
(Закон України від 22.04.93 р. № 3125-XII «Про аудиторську діяльність») 

Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) 

Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) 

Ст. 1632 

Штраф на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 15 НМДГ

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 

Платіжне доручення – розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі – члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача
(Закон України від 05.04.2001 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів і державних цільових фондів розуміють обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування 

Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби 

Невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, установ банків законних вимог посадових осіб органів ДПС, перелічених у пунктах 5 – 8 частини першої ст. 11 Закону України від 04.12.90 р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» 

Ст. 1633 

Попередження або накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 15 НМДГ

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 

До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі – органи державної податкової служби).
До складу органів державної податкової служби належать відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями
(Закон України від 04.12.90 р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні») 

Порушення порядку утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи 

Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) при виплаті фізичній особі доходів, перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволяється законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян 

Ст. 1634 

Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від 2 до 3 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 3 до 5 НМДГ

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 

Податок з доходів фізичних осіб – плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно із Законом України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».
Наймана особа – фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону.
Працедавець – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки зі сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами
(Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб») 

Порушення порядку провадження господарської діяльності 

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом 

Ст. 164 

Штраф у розмірі від 20 до 40 НМДГ з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої, при повторному порушенні протягом року – від 30 до 60 НМДГ з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої 

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 

Державна реєстрація юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців – засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також здійснення інших реєстраційних дій, передбачених Законом № 1775-III, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців
(Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»).
Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за виконання ліцензійних умов
(Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»).
Документ дозвільного характеру – дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності
(Закон України від 06.09.2005 р. № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності») 

Надання суб'єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства 

Ст. 164 

Штраф у розмірі від 40 до 100 НМДГ

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді) 

Місцеві дозвільні органи – міські ради та їх виконавчі органи, районні державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а також підприємства, установи, організації, що у випадках, передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного характеру і можуть залучатися до проведення експертизи та обстеження, необхідних для видачі документів дозвільного характеру, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру, – земельна ділянка, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга
(Закон України від 06.09.2005 р. № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»).
Адміністратор – посадова особа, яка організовує видачу суб'єкту господарювання документів дозвільного характеру (Типове положення про адміністратора та порядок його взаємодії з місцевими дозвільними органами, суб'єктами господарювання та територіальним органом спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності, затверджене наказом Держпідприємництва України від 05.12.2005 р. № 116) 

Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат  

Неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку 

Ст. 1641 

Штраф у розмірі від 3 до 8 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – у розмірі від 5 до 8 НМДГ

Органи державної податкової служби України 

Декларація про доходи – повідомлення фізичною особою державним органам про доходи, отримані нею впродовж певного часу (як правило, за рік), і виплачені з цих доходів податки. Особа, яка подала заповнену декларацію, зветься декларантом.
Книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством
(постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1269 «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат») 

Порушення законодавства з фінансових питань 

Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності 

Ст. 1642 

Штраф від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ

Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні 

Бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період
(Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Касові операції – операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку
(Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637).
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування 

Недобросовісна конкуренція 

Незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені 

Ст. 1643 

Штраф від 30 до 44 НМДГ з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої 

Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди 

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії в конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
Копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).
Не визнається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо таке копіювання обумовлено виключно їх функціональним застосуванням.
Дія цієї статті не поширюється на вироби, що мають охорону як об'єкти права інтелектуальної власності
(Закон України від 07.06.96 р. № 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції») 

Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця 

Ст. 1643 

Штраф від 5 до 10 НМДГ

Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди 

Дискредитацією господарюючого суб'єкта (підприємця) є поширення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю господарюючого суб'єкта (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця)
(Закон України від 07.06.96 р. № 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції») 

Отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця 

Ст. 1643 

Штраф від 9 до 18 НМДГ

Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди 

Неправомірним збиранням комерційної таємниці вважається добування протиправним способом відомостей, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту (підприємцю).
Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту (підприємцю).
Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю
(Закон України від 07.06.96 р. № 236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції») 

Несвоєчасне здавання виторгу 

Здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій 

Ст. 1644 

Штраф на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від 17 до 88 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 43 до 175 НМДГ

Органи внутрішніх справ 

Строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:
а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, – щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);
б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни)
не дає змоги забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, – наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;
в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, – не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів
(Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637) 

Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка 

Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів 

Ст. 1645 

Штраф від 20 до 100 НМДГ з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів, при повторному порушенні протягом року або вчинені у великих розмірах – від 100 до 300 НМДГ з конфіскацією таких алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди 

Марка акцизного збору – спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном і кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України
(Закон України від 15.09.95 р. № 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби») 

Примітка. Під великим розміром слід розуміти вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів, які у 100 разів чи більше перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян 

Незаконне зберігання марок акцизного збору 

Ст. 1645 

Штраф від 3 до 15 НМДГ з конфіскацією марок акцизного збору 

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди 

Марки продаються суб'єктам підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства є платниками акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Продаж марок українським виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводиться виходячи з планових щомісячних обсягів їх виробництва (реалізації) відповідно до заявки-розрахунку на необхідну кількість марок
(Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. № 567) 

Демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів 

Демонстрування фільмів або розповсюдження фільмів шляхом продажу чи передачі в прокат фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів 

Ст. 1646 

Штраф від 20 до 45 НМДГ з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат, при повторному порушенні протягом року – від 45 до 100 НМДГ з такою ж конфіскацією

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди 

Демонстрування (публічний показ, публічне сповіщення і публічна демонстрація) фільму – професійна кінематографічна діяльність, що полягає в показі фільму глядачам у призначених для цього приміщеннях (кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах), на відеоустановках, а також каналами мовлення телебачення.
Розповсюдження (прокат) фільму – виготовлення фільмокопій (тиражування), продаж і передача їх у прокат юридичним та фізичним особам.
Фільмокопія – примірник фільму, виготовлений із застосуванням вихідних матеріалів фільму.
Право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб'єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії. Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Фільми, на які видано державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, вносяться до державного реєстру фільмів. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України
(Закон України від 13.01.98 р. № 9/98-ВР «Про кінематографію») 

Розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів з метою їх демонстрування, продажу, передачі в прокат 

Ст. 1646 

Штраф від 60 до 90 НМДГ з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат, при повторному порушенні протягом року – від 90 до 150 НМДГ з такою ж конфіскацією 

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди 

Право розповсюдження фільму – виключне (ексклюзивне) або невиключне (неексклюзивне) право на тиражування, продаж, передання в прокат, оренду фільму. Це право складається з:
кінотеатрального права (тиражування фільмокопій на кіноплівці, передання їх у прокат, оренду);
права домашнього відео (тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продаж, передання в прокат);
права публічного комерційного відео (тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продаж, передання в прокат, оренду для публічного показу через відеопроекцію);
телевізійного права (тиражування фільмокопій на відеоносіях, їх продаж, передання в прокат для публічного показу каналами мовлення телебачення).

Прокатне посвідчення дає право розповсюджувати і демонструвати на території України всі види фільмів, вироблених в Україні та за її межами, будь-яким кінотеатрам, кіноустановкам, відеоустановкам (далі – кіновидовищні заклади), прокатним пунктам відеокасет, торговельним підприємствам, підприємствам з тиражування, а також телеорганізаціям, у тому числі кабельному телебаченню, незалежно від форми власності
(Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.98 р. № 1315) 

Порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів 

Розповсюдження і демонстрування фільмів з порушенням умов, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів 

Ст. 1647 

Штраф від 20 до 35 НМДГ з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат, при повторному порушенні протягом року – від 35 до 70 НМДГ з такою ж конфіскацією

Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди 

Розповсюдження і демонстрування фільмів в Україні здійснюються відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади у галузі кінематографії технічних стандартів, норм та правил розповсюдження і демонстрування фільмів, дотримання яких є обов'язковим для суб'єктів кінематографії незалежно від форм власності 

Про адміністративні правопорушення в галузі фінансів, діяльності соцфондів можна ознайомитись тут :« Адміністративні правопорушення. Частина 3 »

Питання, пов’язані із адміністративними правопорушеннями та штрафами, можна обговорити на нашому форумі тут :«Бізнес - форум»

 

Новий коментар

Я не спамер: введите суму 2+7


 

Від авторів блогу

Про блог — прочитайте перед початком

Замовити консультацію - з питань ведення бізнесу чи оподаткування

Відповіді на питання - вже розвязано 43 питань

Володимир Тихонов - мій профіль на Google+


 
 

Бизнес форум

Последние темы:

Печь булерьян в дом
21 вересня, 1 ответа
Как Открыть Футбольную Школу
20 вересня, 1 ответа
IP телефония
20 вересня, 1 ответа