Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

TAXman, 11 травня

Вимоги щодо здійснення суб'єктами господарювання операцій з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено Законом N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

Вимоги щодо здійснення суб'єктами господарювання операцій з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено Законом N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Перед придбанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), суб'єктам господарювання (далі - СГ) потрібно вивчити документацію щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності. Наприклад, у реєстраторах, призначених для використання при продажу ювелірних виробів або приймання платежів стільникового зв'язку, передбачено функцію обчислення податків за двома та більше податковими ставками (при проведенні таких розрахункових операцій обов'язково обчислюється не лише ПДВ, а й збір до Пенсійного фонду).

Згідно з чинним законодавством СГ надано право самостійно обирати РРО за ціною та за технічними умовами. При придбанні РРО слід обов'язково враховувати строк його служби – він не має перевищувати строку експлуатації, передбаченого технічною документацією. Тобто, якщо СГ придбав апарат, допустимі строки експлуатації якого вже вичерпано, орган ДПС його не зареєструє. Крім того, при виборі РРО необхідно також урахувати й строки реєстрації, встановлені Державним реєстром РРО.

Реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції та який призначається для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. На території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО. При цьому конструкція й програмне забезпечення реєстратора мають відповідати конструкторсько-технологічній і програмній документації виробника.

Місце реєстрації РРО. Порядком N 614 чітко визначено процедуру реєстрації РРО, відповідно до якої реєстрація та взяття на облік здійснюються в органі ДПС (податковій інспекції) за місцезнаходженням (місцем проживання) СГ. Це загальне правило для всіх суб'єктів. Реєстратори, які застосовуватимуться на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), а також резервні РРО мають бути зареєстровані відповідно до загальних правил, тобто за місцезнаходженням (місцем проживанням) такої особи.

Підприємства, що мають мережу відокремлених філій, яких взято на податковий облік у місцевих органах ДПС та які відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням цих філій.

Порядок реєстрації, опломбування й застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), згідно ст.7 Закону N 265/95-ВР встановлюється ДПА України.

Пунктом 2.3 Порядку N 614 для реєстрації РРО передбачено необхідність подання СГ письмової заяви (у довільній формі), у якій зазначається сфера застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення), а також надання ним документів та їх копій, завірених підписом керівника та печаткою СГ – юридичної особи, а саме:

  • копії свідоцтва про державну реєстрацію СГ (якщо такий суб'єкт має в даному органі ДПС зареєстровані РРО чи книги обліку розрахункових операцій, то копію свідоцтва надавати не треба);
  • документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
  • паспорта (формуляра) на РРО;
  • дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею) ;
  • для реєстрації резервного РРО слід надати такі документи на кожну господарську одиницю, де використовуватиметься РРО. Під терміном "господарська одиниця" мається на увазі стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;
  • для суб'єктів підприємницької діяльності (далі – СПД), що надають послуги з перевезень пасажирів і багажу – ліцензії на право здійснення зазначеного виду діяльності;
  • у разі реєстрації РРО, що був раніше зареєстрований іншим СПД, – довідки про скасування реєстрації.

Після подачі зазначених документів і звірення оригіналів з копіями оригінали цих документів повертаються платнику, а копії залишаються в органі ДПС. При отриманні повного пакета документів такі документи розглядаються та відповідна ДПІ приймає рішення щодо реєстрації РРО.

При ухваленні позитивного рішення СГ одержує довідку про резервування фіскального номера РРО. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безкоштовно, реєстрація – не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік – у день подання СПД усіх необхідних документів.

Одночасно з реєстрацією РРО здійснюється реєстрація першої Книги обліку розрахункових операцій (КОРО) на окрему господарську одиницю (депо, кондуктора тощо). Цій Книзі надається фіскальний номер. Узяття КОРО на облік в органах ДПС за місцем провадження господарської діяльності здійснюється при поданні СГ довідки про реєстрацію цієї Книги. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, а також відмітку в довідці про реєстрацію КОРО.

На цьому реєстрація РРО та КОРО закінчується й починається наступний етап – програмування та опломбування реєстратора.

Статтею 3 Закону N 265/95-ВР передбачено, що СГ зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Тому наступним етапом буде програмування РРО.

Згідно вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО реєстратор має формувати звіт про реалізовані товари за визначеними користувачем кодами товарів (послуг). Чек звіту про реалізовані товари (надані послуги) має додатково містити такі дані: підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки ПДВ; загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари; літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках; дату і час друкування чека звіту про реалізовані товари.

Програмування найменування товару до пам'яті РРО, як правило, здійснює фахівець центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО). Для цього в РРО програмується весь асортимент товарів згідно з визначенням "найменування товару (послуги)" . Основною вимогою є те, що кожна цифра на клавіатурі РРО має відповідати певній літері алфавіту згідно з інструкцією до РРО. Тобто суть програмування найменування товару полягає в тому, що кожному товару присвоюється слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ. Таким чином, при продажу товару (наданні послуг) касир сканує штрихкод з цінника на товар або заносить вручну код товару (послуги) шляхом натискання певної кнопки на клавіатурі, а в касовому чеку автоматично відображатиметься найменування придбаного покупцем товару (послуги).

Крім найменування товарів (виду послуг) слід запрограмувати порядок розрахунку сум ПДВ. Пунктом 3.2 розділу третього Положення N 614 визначено, що РРО має забезпечувати друкування й видачу касового чека, який має містити такі обов'язкові реквізити:

  • назву господарської одиниці;
  • адресу господарської одиниці;
  • для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ,; перед номером друкуються великі літери "ПН";
  • для СПД, що не є платниками ПДВ, – ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";
  • якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
  • вартість одиниці виміру товару (послуги);
  • найменування товару (послуги);
  • літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;
  • загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";
  • для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком – літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка – великі літери "ПДВ";
  • порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) і час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
  • фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери "ФН";
  • напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, документ не вважається розрахунковим.

Опломбування реєстратора здійснюється ЦСО, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО.

Після того, як СГ отримав довідку від ДПІ про резервування фіскального номера на реєстратор, він обов'язково має звернутися до ЦСО і протягом п'яти робочих днів забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи, занесення фіскального номера РРО до фіскальної пам'яті, опломбування РРО. Якщо протягом зазначеного строку ці вимоги не будуть виконані або несвоєчасно виконані, довідка про резервування фіскального номера РРО вважатиметься недійсною.

Опломбування РРО може бути здійснено ЦСО і перед його реєстрацією. ЦСО має право опломбовувати лише ті моделі (модифікації) РРО, з постачальниками яких ним укладено відповідні договори. Разом із тим після перевірки відповідності конструкції та програмного забезпечення реєстратора документації виробника опломбування може здійснюватися уповноваженим представником органу ДПС.

Після закінчення робіт з введення реєстратора в експлуатацію представник ЦСО робить запис в експлуатаційних документах, видає довідку про опломбування реєстратора і заповнює у трьох примірниках акт введення його в експлуатацію. Один примірник акта залишається в ЦСО, другий і третій – надаються користувачу, один з яких разом з довідкою про опломбування передається користувачем до органу ДПС, де реєструється зазначений реєстратор.

Роботи з введення реєстраторів в експлуатацію виконуються ЦСО у строк, що не перевищує три доби від дати його інформування користувачем про отримання довідки щодо резервування фіскального номера реєстратора. Відповідно до Закону N 265/95-ВР ЦСО має щороку проводити перевірку реєстраторів, які перебувають у ньому на технічному обслуговуванні, на відповідність програмній та конструкторсько-технологічній документації виробника, якщо такі реєстратори протягом року не підлягали ремонту.

При цьому ЦСО несе встановлену законодавством відповідальність за відповідність реєстратора, який перебуває на технічному обслуговуванні в такому центрі, програмній та конструкторсько-технологічній документації виробника. Також ЦСО зобов'язаний здійснювати діяльність з технічного обслуговування та ремонту РРО.

Реєстратор може перебувати в експлуатації протягом усього строку служби, i протягом усього строку поряд з РРО має бути журнал використання реєстратора. Якщо в експлуатаційній документації строк експлуатації не визначено, то він має становити 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років з дати випуску.

Ще раз звертаємо увагу на обов'язковість взяття РРО на облік у податкових органах. Від повноти виконання процедури реєстрації залежить надання реєстратору статусу зареєстрованого.

Необізнаність або нехтування СГ нормами Закону N 265/95-ВР та наказу N 614 призводить до відповідних дій органів ДПС. Тому якщо СГ не пройшов всю процедуру реєстрації РРО, такі реєстратори вважаються незареєстрованими. А якщо при здійсненні розрахунків готівкою застосовується незареєстрований РРО, то це є порушенням вимог Закону N 265/95-ВР та тягне за собою відповідальність у вигляді накладення фінансових санкцій.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ

- ЗАКОН УКРАЇНИ N 265/95-ВР від 06.07.95 р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. N 1776-ІІІ, зі змінами та доповненнями)

- НАКАЗ ДПА УКРАЇНИ N 614 від 01.12.2000 р. "Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)" (зареєстровано в Мін'юсті України 05.02.2001р. за N 107/5298, зі змінами та доповненнями, за текстом – Порядок N 614

 

Новий коментар

Я не спамер: введите суму 1+2


 

Від авторів блогу

Про блог — прочитайте перед початком

Замовити консультацію - з питань ведення бізнесу чи оподаткування

Відповіді на питання - вже розвязано 43 питань

Володимир Тихонов - мій профіль на Google+


 
 

Бизнес форум

Последние темы:

Смарт браслет
15 серпня, 1 ответа