Погашення податкового боргу

TAXman, 20 листопада

Пропоную відповіді на найактуальніші запитання на тему "Погашення несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань", надрукованих у журналі "Вісник податкової служби України" №34 від 11.09.2009.

Де можна ознайомитись з інформацією щодо проведення публічних торгів із реалізації майна, що перебуває в податковій заставі?

Оголошення щодо проведення торгів з реалізації майна, яке перебуває в податковій заставі, розміщуються уповноваженими товарними біржами у друкованих засобах масової інформації та на веб-сайті ДПА України в розділі "Реалізація заставного та безхазяйного майна" відповідно до вимог п. 10.3 ст. 10 Закону N 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Чи може податковий борг платника податків погасити інша юридична особа?

Ні, не може. Оскільки п. 7.5 ст. 7 Закону N 2181-ІІІ заборонено будь-яку уступку податкового зобов'язання або податкового боргу платника податків третім особам, а також уступку контролюючим органом права вимоги податкового боргу іншим особам.

Чи можуть передаватися в податкову заставу товари підприємства, що має податковий борг?

Такі активи можуть бути об'єктом податкової застави на загальних засадах, оскільки будь-яких винятків щодо поширення права податкової застави на окремі активи, зокрема готову продукцію, товари і товарні запаси, у ст. 8 Закону N 2181-ІІІ не передбачено.

Чи може поширюватися право податкової застави на майно фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності?

Закон N 2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів). Якщо у фізичної особи як платника податків обліковується податковий борг, на активи такої фізичної особи – боржника поширюється право податкової застави на загальних підставах згідно з вимогами ст. 8 Закону N 2181-ІІІ.

Чи нараховуються штрафні санкції за несвоєчасне погашення нарахованих процентів за договором розстрочення податкових зобов'язань, які надані органами ДПС?

Статтею 14 Закону N 2181-ІІІ передбачено надання платникам податків розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань. Розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з п. 16.4 ст. 16 цього Закону. Однак штрафних санкцій за несвоєчасну сплату процентів відповідно до укладеного договору з органами ДПС про розстрочення податкових зобов'язань вимогами Закону N 2181-ІІІ не передбачено.

Платником податків – юридичною особою подано декілька звернень про надання розстрочення податкових зобов'язань за різними видами платежів. Який порядок розгляду таких звернень та на яку суму органи ДПС можуть надавати розстрочення за платежами?

Статтею 14 Закону N 2181-ІІІ визначено, що будь-який платник податків має право вимагати розстрочення податкових зобов'язань, а орган ДПС, який уповноважений приймати рішення про розстрочення, зобов'язаний задовольнити таку вимогу. Крім того, рішення про розстрочення приймається окремо за кожним платежем та у межах повноважень за кожним окремим випадком, наприклад: ДПА України – без обмежень, ДПА у АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі – на суму не більше ніж 3 млн. грн., ДПІ – на суму не більше ніж 30 тис. грн.

Чи підлягають розстроченню податкові зобов'язання та штрафні санкції фізичним особам?

Так. Фізичні особи як платники податків можуть отримати дозвіл на розстрочення податкових зобов'язань та штрафних санкцій на загальних підставах відповідно до вимог ст. 14 Закону N 2181-ІІІ. Для розстрочення податкових зобов'язань платник податків звертається до підрозділу стягнення податкового боргу органу ДПС за місцем своєї реєстрації або за місцем обліку такого податкового зобов'язання з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, сплату яких він просить розстрочити, а також термін розстрочення.

Чи можуть податкові органи здійснювати відстрочення податкових зобов'язань?

На жаль, ні. Надання відстрочення щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктам господарювання за податками та зборами (обов'язковими платежами) у 2009 р. заборонено ст. 62 Закону N 835-VІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік".

Який порядок надсилання податковими органами податкових вимог?

Згідно з пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону N 2181-ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім місцем її знаходження із повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, органи ДПС розміщують податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

У який термін слід оскаржувати податкові вимоги?

Платник податків має право оскаржити податкову вимогу в апеляційному порядку протягом 10 календарних днів з моменту її отримання відповідно до вимог пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону N 2181-ІІІ .

Яким чином платник податків може отримати інформацію про відсутність податкової застави на його активи?

З метою отримання інформації щодо відсутності податкової застави майна платник податків має право відповідно до вимог ст. 45 Закону N 1255-ІV звернутися до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна із письмовим запитом. Витяг із державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу зазначаються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.

Чи правомірні дії органу ДПС з направлення платнику податків податкових вимог, у разі коли кошти не надійшли до бюджету з вини банківської установи?

Так. Законом N 2181-ІІІ на платників податків покладено обов'язок щодо сплати відповідних податкових платежів до бюджетів або державних цільових фондів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України. При цьому узгоджене, але не сплачене у встановлений строк податкове зобов'язання, в тому числі пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, є податковим боргом платника податків і підлягає перерахуванню ним до бюджету. Норми, визначені у пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-ІІІ, не звільняють платника податків від обов'язку сплачувати узгоджену суму податкового зобов'язання у випадках, коли така сума не надійшла до бюджету з вини банківської установи. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції

 

Новий коментар

Я не спамер: введите суму 3+9


 

Від авторів блогу

Про блог — прочитайте перед початком

Замовити консультацію - з питань ведення бізнесу чи оподаткування

Відповіді на питання - вже розвязано 43 питань

Володимир Тихонов - мій профіль на Google+


 
 

Бизнес форум

Последние темы:

Печь булерьян в дом
21 вересня, 1 ответа
Как Открыть Футбольную Школу
20 вересня, 1 ответа
IP телефония
20 вересня, 1 ответа