Що вигідніше : бути підприємцем чи юридичною особою

Thu, 29 Jul 2010 00:00:00 GMT

Розглянемо, чим відрізняється здійснення підприємницької діяльності приватним підприємцем та юридичною особою.

Для приватного підприємця працювати за єдиним податком набагато зручніше та часто вигідніше, ніж за загальною системою оподаткування. Проте не завжди бажання працювати за спрощеною системою збігається з можливостями. І все йде до того, що незабаром цих можливостей ще поменшає (може змінитись гранична сума, зменшитись кількість дозволених видів діяльності).

Варіантів залишається небагато: перейти на загальну систему оподаткування (можна ще на «фіксований патент», але у нього досить вузька сфера застосування – лише при продажу товарів на ринках). А може організувати підприємство – юридичну особу на загальній або спрощеній системі? Мабуть у багатьох підприємців, які не можуть працювати за єдиним податком, виникає така думка.

Фізична особа – підприємець на загальній системі та підприємство на загальній системі або на єдиному податку: податки, внески

Найбільше підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, у плані оподаткування «навантажують» внесок до Пенсійного фонду з власних доходів (тобто «за себе») і податок з доходів фізичних осіб (далі ПДФО) також із власних доходів. У деяких випадках ПДФО може замінити плата за торговий патент.

Це, звичайно, не весь перелік податків, але вони є основною складовою податкового навантаження приватного підприємця на загальній системі оподаткування. Тобто виходить, що підприємцю потрібно сплачувати:

– ПДФО за ставкою 15 % від чистого доходу, тобто 15 % від різниці між валовими доходами та витратами, пов'язаними з отриманням таких доходів;

– внесок до Пенсійного фонду за ставкою 32 % від того ж чистого доходу.

До речі, ставка 32,3 % використовується в іншому випадку – при сплаті внесків з доходів працівників та інших громадян.

Отже, виходить, що приблизно 47 % чистого доходу підприємець на загальній системі «віддає» у будь-якому випадку. А ще є плата за торговий патент, ПДВ, збір за забруднення навколишнього природного середовища, податок на землю, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства тощо.

Як позитив - підприємець має можливість сплачений пенсійний внесок відносити до витрат. Також слід враховувати, що максимальна місячна сума чистого доходу, що обкладається пенсійним внеском, становить 4100 грн. (сума перевищення не обкладається таким внеском).

На цьому фоні 10 % від виручки (якщо не бути платником ПДВ) або 6 % від виручки (для платника ПДВ) єдиного податку для юридичних осіб або 25% податку на прибуток можуть здаватися привабливою перспективою. Тут і виникає думка в підприємців, чи не зареєструвати на себе приватне підприємство або одноосібне господарське товариство (ТОВ з одним засновником). Але чи насправді це вигідно? Давайте з'ясуємо.

Не будемо детально зупинятися на економічних розрахунках – тут усе індивідуально. Багато чого залежить від виду діяльності підприємця та від рентабельності цієї діяльності. Наведемо приклад.

Нехай у звітному місяці приватний підприємець отримав доходи в розмірі 10000 грн. Для отримання цих доходів підприємець фактично поніс 8000 грн. витрат. У результаті з різниці у 2000 грн. йому доведеться сплатити 940 грн. «державі» (300 грн. – до бюджету ПДФО та 640 грн. – до Пенсійного фонду). А ось юридична особа на єдиному податку сплатила б у цій ситуації єдиний податок з усієї виручки, тобто виходячи із суми в 10000 грн. І якщо взяти більшу ставку 10 %, а не 6 %, то вийде, що сплатити єдиного податку слід 1000 грн. Тобто трохи більше, ніж у цій же ситуації довелося б сплатити приватному підприємцю. Звичайно, якби у підприємця витрати були менші, то податків він би заплатив більше, ніж юридична особа – єдиноподатник. Отже, економічна вигода від роботи на тій чи іншій системі оподаткування визначається індивідуально.

Щодо варіанта з юридичною особою на загальній системі оподаткування, то основним податковим навантаженням у юридичної особи буде податок на прибуток за ставкою 25 %. Причому у підприємств на загальній системі податок на прибуток обчислюється не з виручки, а з різниці між валовими доходами та валовими витратами з амортизацією. На перший погляд, економічно це завжди вигідніше, ніж працювати приватним підприємцем за загальною системою (25 % проти 47 % від приблизно однакового об'єкта).

Але навіть якщо в результаті попередніх розрахунків виходить, що юридичною особою за загальною системою або за єдиним податком працювати вигідніше, ніж приватним підприємцем за загальною системою оподаткування – не потрібно поспішати з висновками. Адже слід врахувати ще деякі моменти.

Потрібен найманий працівник

Потрібно обов'язково врахувати, що відкриваючи приватне підприємство або одноосібне товариство, його засновник має найняти хоча б одного працівника (навіть себе), який би виконував завдання та функції керівника і, звичайно ж, бухгалтера. А оскільки є найманий працівник, то:

– такому працівнику слід платити зарплату не менше встановленого законом мінімального розміру (хоча можна і менше – залежно від відпрацьованого часу);

– при виплаті зарплати слід сплачувати соціальні внески (нарахування та утримання) із зарплати та ПДФО (утримання).

Нараховувати зарплату та не виплачувати її – це не вихід. Це зараз особливо контролюється правоохоронними органами. Зобов'язання щодо ПДФО та пенсійного внеску, які сплачуються із заробітної плати працівників, виникають незалежно від факту виплати заробітної плати (достатньо нарахувати зарплату). Не нараховувати ж зарплату не можна (навіть якщо ми її нараховуємо собі самі) – у такому випадку ми порушуємо трудове законодавство.

Усе зазначене вище справедливе і для випадку, коли працівником буде особа, яка створила юридичну особу (коли засновник, керівник і бухгалтер в одній особі).

Тобто, якщо порівнювати підприємця без найманих працівників та юридичну особу з одним найманим працівником, то, можливо, у плані оподаткування виграє саме приватний підприємець, а не юридична особа, оскільки приватний підприємець на відміну від юридичної особи може не мати найманих працівників.

Труднощі при отриманні зароблених коштів

Однією з незаперечних переваг приватного підприємництва є можливість вільно розпоряджатися своїми коштами. Так, якщо у підприємця є рахунок у банку, йому досить зняти гроші з рахунка як свій чистий дохід. Зняті таким чином гроші можна витрачати куди завгодно та на що завгодно без будь-якої звітності про таке витрачання. Готівкову виручку також можна використовувати куди хочеш (аби її було своєчасно оприбутковано).

А ось юридичній особі (ПП чи ТОВ) – так просто вільними коштами розпоряджатися заборонено. Для засновника отримати на руки (для власних потреб) зароблені підприємством гроші можна трьома способами:

– виплатити їх собі як заробітну плату, якщо засновник підприємства є його найманим працівником (наприклад, керівником);

– виплатити їх собі як засновнику у вигляді дивідендів;

– перевести їх у готівку за допомогою поки що популярних на сьогодні схем (наприклад, через підприємців-єдиноподатників).

Перший варіант ми вже обговорювали. Будь-яка виплата зарплати призводить до нарахувань зверху на зарплату та утримань із зарплати:

– для підприємств на загальній системі оподаткування нарахування будуть: до Пенсійного фонду – за ставкою 32,3 %, до Фонду «тимчасової непрацездатності» – за ставкою 2,9 %, до Фонду «безробіття» – за ставкою 1,6 %, до Фонду нещасного випадку – за ставкою, установленою залежно від факторів ризику (фактично від виду діяльності підприємства); утримання будуть: ПДФО – за ставкою 15 %, до Пенсійного фонду – за ставкою 1 або 2 %, до Фонду «тимчасової непрацездатності» – за ставкою 0,5 % або 1 %, до Фонду «безробіття» – за ставкою 0,5 %;

– для підприємств на єдиному податку нарахування будуть: до Пенсійного фонду – за ставкою 32,3 % з урахуванням заліку з єдиним податком, до Фонду нещасного випадку – за ставкою, установленою залежно від факторів ризику (від виду діяльності); утримання будуть: ПДФО – за ставкою 15 %, до Пенсійного фонду – за ставкою 1 або 2 %, до Фонду «тимчасової непрацездатності» – за ставкою 0,5 % або 1 %, до Фонду «безробіття» – за ставкою 0,5 %.

Отже, із-за такого великого навантаження на зарплату найманих працівників, переваги перебування в якості підприємця очевидні. Також виникає проблема виплати зарплати в конвертах. Така проблема для держави очевидна, але це може бути проблемою і для самої юридичної особи (контроль прокуратури, податкової).

Тому більш привабливо виглядає «добування» із юридичної особи прибутку (коштів) за допомогою виплати дивідендів. Хоча й дивіденди у нас теж просто так не виплатиш. Із суми дивідендів, що підприємство виплачує своєму засновнику – фізичній особі, слід утримати ПДФО за ставкою 15%. Це передбачено пунктом 9.3 Закону про податок з доходів фізичних осіб №889.

Отже, виходить, що фізичній особі, яка заснувала підприємство, для того щоб отримати на руки (для власних потреб) частину прибутку (коштів) цього підприємства, слід додатково до інших податків заплатити щонайменше 15 %. Проте, порівняно з першим «зарплатним» способом не потрібно буде сплачувати будь-які соцвнески.

Є ще варіант із переведенням у готівку, який на перший погляд має перевагу над першими двома способами. Наприклад, із використанням підприємця-єдиноподатника, якому виплачується винагорода за виконання послуг, робіт, за поставку товарів. Але такі схеми з переведенням у готівку є не завжди легальними. Тому тим, хто захоплюється такими схемами, рано чи пізно не вдасться уникнути запитань з боку тих же податківців.

Інші незручності

До мінусів роботи «юридичною особою» можна зарахувати той факт, що, на відміну від підприємця, до юридичної особи висуваються суворіші вимоги щодо ведення обліку та подання звітності. Мається на увазі обов'язок усіх юридичних осіб вести бухоблік, подавати бухгалтерську (фінансову) звітність тощо.

Підсумок

Отже, ми з'ясували, що підприємець на загальній системі оподаткування сплачує приблизно 47 % від свого чистого доходу державі (до бюджету та до Пенсійного фонду). При цьому він може не мати найманих працівників. І головне – приватний підприємець має повне право розпоряджатися своїми грошовими коштами, які є у нього на рахунку в банку або в готівковій формі, як йому заманеться.

Підприємство на загальній системі оподаткування сплачує податок на прибуток за ставкою 25%, який обчислюється не з виручки, а з різниці між валовими доходами та валовими витратами з амортизацією. Юридична особа на єдиному податку сплачує 6 % (тоді потрібно ще сплачувати ПДВ) або 10 % без ПДВ від виручки. Крім цього, потрібно щомісячно платити зарплату хоча б одному працівнику – можна і собі, якщо призначити себе на певну посаду, наприклад директором. Очевидно, що виплачуючи таку зарплату, слід провадити відповідні нарахування та утримання соцвнесків і податку з доходів.

Юридична особа обов'язково має вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Але головне – на свій розсуд розпоряджатися прибутком підприємства його засновник не може. Отримати на особисті потреби гроші підприємства з рахунка в банку він може або шляхом виплати заробітної плати (зі сплатою належних нарахувань і утримань, у тому числі податку з доходів за ставкою 15 %), або шляхом виплати дивідендів зі сплатою тільки податку на доходи у розмірі 15 %, або шляхом використання не завжди законних схем з переведенням коштів у готівку.

Отже, загальна система фізичної особи – підприємця має більше переваг. Обираючи подальший шлях роботи, необхідно врахувати індивідуальні особливості своєї діяльності, провести певні розрахунки і визначити, що все ж таки вигідніше: бути підприємцем чи юридичною особою. Дива не буде, якщо з’ясується, що залишатися підприємцем вигідніше.

Питання, пов’язані із вибором шляху для здыйснення пыдприэмницькоъ дыяльносты, можна обговорити на нашому форумі тут :«Бізнес - форум»

Адміністративні правопорушення. Частина 7.

Sat, 24 Jul 2010 00:00:00 GMT

Розглянемо, які можуть бути адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (невиконання вимог посадових осіб органів державної влади)

Сутність порушення	Правова норма за КпАП	Міра відповідальності	Органи, що накладають штраф	Примітка
1	2	3	4	5
Невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації
Невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації щодо усунення порушень законодавства або створення перешкод для діяльності цих органів, а також невиконання вимог приписів, пов'язаних з порушенням вимог стандартів, норм і правил щодо якості продукції	Ст. 188⁹	Штраф від 3 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ)	Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації	Держспоживстандарт України перевіряє відповідно до законодавства у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання вимог щодо їх безпеки згідно з технічними регламентами з підтвердження відповідності, технічними регламентами та іншими нормативними документами, а в разі потреби – якість сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів; контроль за додержанням законодавства про рекламу; проводить державний метрологічний контроль і нагляд тощо (Указ Президента України від 18.03.2003 р. № 225/2003 «Питання Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики»)
Невиконання законних вимог посадових осіб органів державного контролю якості лікарських засобів
Невиконання законних вимог посадових осіб органів державного контролю якості лікарських засобів щодо усунення порушень законодавства про лікарські засоби або створення перешкод для діяльності цих органів	Ст. 188¹⁰	Штраф від 10 до 20 НМДГ	Органи державного контролю якості лікарських засобів	Державна інспекція здійснює державний контроль за дотриманням законодавства щодо забезпечення населення і закладів охорони здоров'я високоякісними та безпечними лікарськими засобами, лікарською рослинною сировиною, лікувальними косметичними засобами, спеціальними харчовими продуктами (добавками), виробами медичного призначення та іншими товарами, що дозволені до реалізації в аптечних закладах і їх структурних підрозділах, а також щодо їх обігу, зберігання, застосування, утилізації та знищення (постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.98 р. № 179 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я»)
Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків та інших законних вимог посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби
Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків	Ст. 188¹¹	Штраф на громадян від 1 до 12 НМДГ, на посадових осіб – від 6 до 25 НМДГ	Органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби	Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд включає, зокрема, контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами передбачених санітарним законодавством, санітарними та протиепідемічними (профілактичними) заходами, приписами, постановами, висновками, дозволами вимог безпеки для здоров'я і життя людини; проведення обстеження, розслідування санітарної, гігієнічної, токсикологічної, епідеміологічної та інших видів оцінки середовища життєдіяльності людини, об'єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видача за їх результатами висновків щодо відповідності (невідповідності) вимогам санітарних норм (постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.99 р. № 1109 «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні»)
Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин
Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин	Ст. 188¹²	Штраф на громадян від 5 до 10 НМДГ, на посадових осіб – від 10 до 18 НМДГ	Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин	Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту рослин є Головна державна інспекція захисту рослин. Основними завданнями державного контролю у сфері захисту рослин є: організація обстеження сільськогосподарських та інших угідь, посівів, насаджень, рослинності закритого ґрунту, розробка прогнозів, виявлення і своєчасне інформування про наявність і розвиток шкідників та хвороб рослин, а також бур'янів та ін. (Закон України від 14.10.98 р. № 180-XIV «Про захист рослин»)
Невиконання законних вимог державного виконавця
Невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, втрата або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця	Ст. 188¹³	Штраф від 2 до 10 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням (Закон України від 21.04.99 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження»)
Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної інспекції з енергозбереження
Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної інспекції з енергозбереження щодо усунення порушень законодавства про енергозбереження, ненадання їм передбаченої законодавством інформації або надання недостовірної інформації щодо ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, створення перешкод для доступу до енергоспоживаючих об'єктів та до приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів	Ст. 188¹⁴	Штраф на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від 20 до 150 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Державна інспекція з енергозбереження виконує контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів та проводить державну експертизу об'єктів підприємств, здійснює державний контроль за станом обліку паливно-енергетичних ресурсів, додержанням дисципліни газоспоживання та газопостачання, використанням автоматичних засобів регулювання споживання природного газу; проводить перевірку та видає висновки щодо відповідності приладів обліку і регулювання; надає за результатами перевірки підприємств обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушень і недоліків, зумовлених невиконанням вимог законодавства з енергозбереження щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів (постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 р. № 1039 «Питання Державної інспекції з енергозбереження»)
Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю
Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю щодо усунення порушень законодавства в галузі державного експортного контролю або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків	Ст. 188¹⁷	Штраф на громадян від 15 до 20 НМДГ, на посадових осіб – від 20 до 50 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Державна служба експортного контролю України здійснює заходи щодо запобігання порушенням у сфері експортного контролю, в тому числі контролює використання у заявлених цілях товарів, що підлягають державному експортному контролю, веде облік юридичних осіб, громадян України та їх іноземних партнерів, які під час здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, порушили законодавство України, міжнародні договори України (Указ Президента України від 17.04.2002 р. № 342/2002 «Питання Державної служби експортного контролю України»)
Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії регулювання електроенергетики України
Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії регулювання електроенергетики України	Ст. 188²¹	Попередження або накладення штрафу на посадових осіб від 3 до 8 НМДГ	Національна комісія регулювання електроенергетики України	Рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів (Указ Президента України від 21.04.98 р. № 335/98 «Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України»)
Невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби та державної служби ветеринарної медицини
Невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби або державної служби ветеринарної медицини щодо знищення небезпечних для споживання людиною, твариною чи для іншого використання харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок та допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів	Ст. 188²²	Штраф від 50 до 100 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Державна санітарно-епідеміологічна служба України здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд і контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства органами виконавчої влади, підприємствами та громадянами; проводить аналіз та оцінку ризику для здоров'я і життя людини, державну санітарно-епідеміологічну експертизу, обстеження, розслідування, лабораторні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інші види оцінки середовища життєдіяльності людини, об'єктів господарської та інших видів діяльності, продукції, робіт, послуг, проектної документації і видає висновок щодо їх відповідності вимогам санітарних норм (постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 1218 «Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України»)
Перешкоджання уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок
Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків	Ст. 188²³	Штраф на посадових осіб від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Пенсійного фонду України	Пенсійний фонд України здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України (Указ Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001 «Про Положення про Пенсійний фонд України»)
Перешкоджання уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у здійсненні перевірок
Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у здійсненні перевірок, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням, сплатою страхових внесків та цільовим використанням коштів Фонду	Ст. 188²⁴	Штраф на посадових осіб від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України	Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків. Юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з коштами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зобов'язані представляти контролюючим органам необхідні документи та відомості, що належать до сфери їх діяльності (Закон України від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»)
Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України
Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків	Ст. 188²⁶	Штраф на громадян від 1 до 5 НМДГ, на посадових осіб – від 3 до 7 НМДГ	Органи Державної служби з карантину рослин України	Завданнями Державної служби з карантину рослин України, зокрема, є: здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулювання; реєстрація осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання (Положення про Державну службу з карантину рослин України, затверджене наказом Мінагрополітики України від 08.05.2007 р. № 310)
Порушення порядку видобутку, виробництва, використання та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння
Порушення затверджених норм вилучення, норм втрат дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у процесі видобутку, встановленого порядку обліку або відсутність такого обліку, незабезпечення належних умов зберігання видобутих дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та порушення встановленого порядку їх реалізації суб'єктами видобування	Ст. 189¹	Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від 8 до 20 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Органи державного контролю за операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням в Україні проводять у встановленому порядку перевірку та обстеження діяльності суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності щодо вилучення, переробки та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, перевірку якості виробів із дорогоцінних металів та анулюють у порядку, встановленому законодавством, ліцензії суб'єктів господарювання, що займаються зазначеною діяльністю, та застосовують фінансові санкції за провадження зазначеної господарської діяльності без ліцензій (Закон України від 18.11.97 р. № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними»)
Порушення правил виготовлення та порядку обліку і зберігання печаток та штампів, а також виготовлення, ввезення, реалізація та використання самонабірних печаток
Порушення правил виготовлення печаток та штампів (крім самонабірних), а так само виготовлення, ввезення, реалізація та використання самонабірних печаток	Ст. 189²	Штраф від 5 до 8 НМДГ	Органи внутрішніх справ	Штемпельно-граверні майстерні та дільниці приймають замовлення на виготовлення круглих печаток, у тому числі із зображенням Державного Герба України, металевих печаток для посвідчень, перепусток, металевих гербових печаток, кутових (бланкових) штампів з обов'язковим додаванням до листів і заяв зразків (ескізів) печаток і штампів та дозволів органів внутрішніх справ на їх виготовлення.
Порушення порядку обліку і зберігання печаток та штампів, що потягло за собою їх втрату	Ст. 189²	Штраф від 1 до 3 НМДГ	Органи внутрішніх справ	Усі інші печатки і штампи та вироби: пломбіратори, факсиміле, штемпелі, бракерувальні штампи і тавра, металеві печатки для опечатування шаф, штампи бирок на продукцію із зазначенням відправника вантажу, штампи для вхідної та вихідної пошти, інвентарні штампи для бібліотек тощо виготовляються штемпельно-граверними майстернями (дільницями) без дозволів органів внутрішніх справ, але обов'язково за клопотаннями центральних органів виконавчої влади, інших юридичних осіб і фізичних осіб, для яких призначаються ці вироби (Умови і правила провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затверджені наказом МВС України від 11.01.99 р. № 17)
Порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів
Порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів	Ст. 195⁶	Штраф від 35 до 60 НМДГ з конфіскацією піротехнічних засобів, при повторному порушенні – від 60 до 100 НМДГ з конфіскацією піротехнічних засобів	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Побутові піротехнічні вироби, які не пройшли сертифікаційних випробувань, для використання на території України заборонено. Суб'єкти господарювання можуть ввозити з-за кордону побутові піротехнічні вироби та реалізовувати їх в Україні на підставі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Виробництво побутових піротехнічних виробів на підприємствах усіх форм власності здійснюється за наявності дозволів на початок роботи, виданих органом Державного комітету України з нагляду за охороною праці та органом Державного пожежного нагляду і за наявності повного обсягу технічної документації. При зберіганні побутових піротехнічних виробів мають бути забезпечені облік і можливість перевірки наявності продукції (Тимчасові правила обігу в Україні побутових піротехнічних виробів, затверджені наказом МВС України від 23.12.2003 р. № 1649)
Прийняття на роботу без паспорта
Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами	Ст. 200	Штраф від 1 до 3 НМДГ, за порушення, допущене посадовою особою після застосування до неї протягом року заходу адміністративного стягнення за такі дії, – від 10 до 14 НМДГ	Органи внутрішніх справ	Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.92 р. № 2503-XII)

Інформацію про адміністративні правопорушення підготовлено за допомогою матеріалів журналу «Вісник податкової служби України», № 7–19 за 2008 рік.

Питання, пов’язані із адміністративними правопорушеннями та штрафами, можна обговорити на нашому форумі тут :«Бізнес - форум»

Адміністративні правопорушення. Частина 6.

Fri, 23 Jul 2010 00:00:00 GMT

Адміністративні правопорушення в галузі метрології, сертифікації, невиконання вимог органів державної влади

Сутність порушення	Правова норма за КпАП	Міра відповідальності	Органи, що накладають штраф	Примітка
1	2	3	4	5
Введення в обіг продукції, щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності
Введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності	Ст. 170¹	Штраф на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від 3 до 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ)	Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації. Органи державного контролю якості лікарських засобів	Процедура підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, запроваджується технічними регламентами. Із введенням в дію технічних регламентів центральний орган виконавчої влади з питань оцінки відповідності офіційно публікує перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматись як доказ відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Виробник чи постачальник також має право підтвердити відповідність продукції вимогам технічних регламентів іншими, ніж відповідність стандартам, шляхами, передбаченими цими регламентами (Закон України від 17.05.2001 р. № 2406-III «Про підтвердження відповідності»)
Порушення правил виробництва, ремонту, продажу та прокату засобів вимірювальної техніки
Випуск з виробництва засобів вимірювальної техніки, що не пройшли державних приймальних або контрольних випробувань, повірки, калібрування або метрологічної атестації; випуск з ремонту та у продаж і видача напрокат засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд і які не пройшли повірки або державної метрологічної атестації; неподання або несвоєчасне подання до територіальних органів у сфері метрології на погодження переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці	Ст. 171	Штраф на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від 3 до 30 НМДГ	Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації	Засіб вимірювальної техніки – технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики (Закон України від 11.02.98 р. № 113/98-ВР «Про метрологію та метрологічну діяльність»)
Порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки та виконання вимірювань
Порушення умов і правил проведення повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки неуповноваженими повірочними та неатестованими або неакредитованими калібрувальними лабораторіями; порушення правил виконання вимірювань та умов використання їх результатів у сферах, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а також проведення вимірювань у цих сферах з використанням неатестованих методик або неатестованими вимірювальними лабораторіями	Ст. 171¹	Штраф на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від 3 до 30 НМДГ	Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації	Повірка засобів вимірювальної техніки – встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик. Калібрування засобів вимірювальної техніки – визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки (Закон України від 11.02.98 р. № 113/98-ВР «Про метрологію та метрологічну діяльність»)
Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки
Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд	Ст. 172	Штраф на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від 3 до 30 НМДГ	Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації	До державного метрологічного нагляду належать: державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань; державний метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках (Закон України від 11.02.98 р. № 113/98-ВР «Про метрологію та метрологічну діяльність»)
Порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності
Порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності	Ст. 172¹	Штраф на посадових осіб від 3 до 44 НМДГ	Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації
Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку
Сутність порушення	Правова норма за КпАП	Міра відповідальності	Органи, що накладають штраф	Примітка
Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів
Виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації або використання за призначенням обладнання для вироблення фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів	Ст. 177²	Штраф від 10 до 50 НМДГ з конфіскацією фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та обладнання для їх вироблення	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Фальсифікація алкогольних напоїв та тютюнових виробів – умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення (Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»)
Реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само обладнання для їх вироблення	Ст. 177²	Штраф від 20 до 100 НМДГ з конфіскацією фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та обладнання для їх вироблення	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди
Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління
Сутність порушення	Правова норма за КпАП	Міра відповідальності	Органи, що накладають штраф	Примітка
Неправомірне використання державного майна
Використання посадовою особою в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їй у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв'язку, техніки або іншого державного майна, якщо це завдало державі шкоди на суму, що не перевищує 5 НМДГ	Ст. 184¹	Штраф від 2,5 до 5 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди
Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора
Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді	Ст. 185⁶	Штраф від 5 до 8 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди
Залишення посадовою особою без розгляду подання органу дізнання чи слідчого про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, або протесту, припису чи подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест чи припис	Ст. 185⁶	Штраф від 5 до 8 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди
Ухилення від виконання законних вимог прокурора
Невиконання посадовою особою законних вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, установ, організацій або про виділення спеціалістів для проведення такої перевірки	Ст. 185⁸	Штраф від 2 до 5 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди
Ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру	Ст. 185⁸	Штраф на громадян від 3 до 8 НМДГ, на посадових осіб – від 5 до 10 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень
Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України	Ст. 186³	Штраф на громадян від 3 до 5 НМДГ, на посадових осіб та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від 10 до 15 НМДГ	Органи державної статистики	Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) – це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України (постанова КМ України від 22.01.96 р. № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України»)
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення	Ст. 186³	Штраф на громадян від 5 до 10 НМДГ, на посадових осіб та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від 15 до 25 НМДГ	Органи державної статистики	Статистичне спостереження – планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України (Закон України від 17.09.92 р. № 2614-XII «Про державну статистику»)
Порушення порядку використання конфіденційної інформації, приховування або перекручення даних державних статистичних спостережень, а також використання їх в засобах масової інформації, для поширення в інформаційних мережах, на паперових, магнітних та інших носіях, в наукових працях тощо без посилання на їх джерело	Ст. 186³	Штраф на громадян від 5 до 10 НМДГ, на посадових осіб та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від 10 до 20 НМДГ	Органи державної статистики	Конфіденційна інформація – статистична інформація, яка належить до інформації з обмеженим доступом і знаходиться у володінні, користуванні або розпорядженні окремого респондента та поширюється виключно за його згодою відповідно до погоджених з ним умов (Закон України від 17.09.92 р. № 2614-XII «Про державну статистику»)
Порушення законодавства про друковані засоби масової інформації
Виготовлення, випуск або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації, а так само ухилення від перереєстрації друкованого засобу масової інформації чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції	Ст. 186⁶	Штраф від 10 до 30 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об'єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації. (Закон України від 16.11.92 р. № 2782-XII «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»)
Невиконання розпорядження державного або іншого органу про працевлаштування
Невиконання посадовою особою, яка користується правом прийняття на роботу і звільнення, розпорядження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації або рішення служби у справах дітей чи рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких відповідно до законодавства покладено на ці органи	Ст. 188¹	Штраф від 5 до 8 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі: жінкам, які мають дітей віком до шести років; одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів; молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і якій надається перше робоче місце, дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків, а також особам, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу; особам передпенсійного віку (чоловікам по досягненні 58 років, жінкам – 53 років); особам, звільненим після відбуття покарання або примусового лікування; інвалідам, які не досягли пенсійного віку (Закон України від 01.03.91 р. № 803-XII «Про зайнятість населення»)
Невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів	Ст. 188¹	Штраф від 10 до 20 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця (Закон України від 01.03.91 р. № 803-XII «Про зайнятість населення»)
Ухилення від виконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів
Невиконання посадовими особами, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про проведення перевірки діяльності з продажу товарів, виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам або про надання необхідних для цього матеріалів	Ст. 188²	Штраф від 3 до 5 НМДГ	Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів	Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди (Закон України від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів»)
Ухилення посадових осіб і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від своєчасного виконання приписів посадових осіб органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів	Ст. 188²	Штраф від 1 до 18 НМДГ	Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів	Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (продавця); відшкодування шкоди (збитків), а також майнової та моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією; звернення до суду за захистом порушених прав (Закон України від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів»)
Невиконання вимог органів державного контролю за цінами
Невиконання законних вимог органів державного контролю за цінами щодо усунення порушень порядку формування та застосування цін і тарифів чи припинення операцій за рахунками в установах банків та інших фінансово-кредитних установах	Ст. 188³	Штраф на посадових осіб від 9 до 18 НМДГ	Органи державного контролю за цінами	Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. Контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено урядом України. (Закон України від 03.12.90 р. № 507-XII «Про ціни і ціноутворення»)
Невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів	Ст. 188⁴	Штраф на працівників від 3 до 5 НМДГ, на посадових осіб – від 8 до 14 НМДГ
Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів
Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків	Ст. 188⁵	Штраф на громадян від 3 до 5 НМДГ, на посадових осіб – від 5 до 15 НМДГ	Державний комітет України по земельних ресурсах. Органи рибоохорони. Органи лісового та мисливського господарства. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України	Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, природні ресурси (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси, об'єкти природно-заповідного фонду України (Закон України від 25.06.91 р. № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища»)
Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю або створення перешкод для діяльності цих органів
Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів	Ст. 188⁶	Штраф на посадових осіб від 10 до 14 НМДГ	Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці України)	Держнаглядпраці України здійснює контроль за додержанням законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (постанова КМ України від 18.01.2003 р. № 50 «Деякі питання Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю»)
Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів Державної інспекції зв'язку Національної комісії з питань регулювання зв'язку
Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів Державної інспекції зв'язку Національної комісії з питань регулювання зв'язку щодо усунення порушень законодавства про телекомунікації, поштовий зв'язок та радіочастотний ресурс України	Ст. 188⁷	Штраф на громадян від 10 до 25 НМДГ, на посадових осіб – від 50 до 100 НМДГ	Органи Державної інспекції зв'язку НКРЗ та Український державний центр радіочастот Адміністрації зв'язку та радіочастот України	Державна інспекція зв'язку НКРЗ здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України та поштового зв'язку, а також запобігання правопорушенням у відповідних сферах (рішення Нацкомісії з питань регулювання зв'язку України від 02.08.2007 р. № 875 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію зв'язку»)
Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду
Невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду або створення перешкод для їх діяльності	Ст. 188⁸	Попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до 7 НМДГ, на посадових осіб – від 2 до 10 НМДГ	Органи державного пожежного нагляду	Державний пожежний нагляд здійснюється державною пожежною охороною відповідно до Закону України від 17.12.93 р. № 3745-XII «Про пожежну безпеку» та постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.94 р. № 508 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про пожежну безпеку»
Невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації
Невиконання законних вимог посадових осіб органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації щодо усунення порушень законодавства про стандартизацію, метрологію та сертифікацію або створення перешкод для діяльності цих органів, а також невиконання вимог приписів, пов'язаних з порушенням вимог стандартів, норм і правил щодо якості продукції	Ст. 188⁹	Штраф від 3 до 20 НМДГ	Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації	Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування (Закон України від 17.05.2001 р. № 2408-III «Про стандартизацію»). Об'єктами державного метрологічного контролю і нагляду є: засоби вимірювальної техніки; методики виконання вимірювань; кількість фасованого товару в упаковках (Закон України від 11.02.98 р. № 113/98-ВР «Про метрологію та метрологічну діяльність»).

Про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (невиконання вимог посадових осіб органів державної влади) можна ознайомитись тут :« Адміністративні правопорушення. Частина 7 »

Адміністративні правопорушення. Частина 5.

Thu, 22 Jul 2010 00:00:00 GMT

Розглянемо, які можуть бути адміністративні правопорушення в галузі підприємницької діяльності, вимог стандартизації

Сутність порушення	Правова норма за КпАП	Міра відповідальності	Органи, що накладають штраф	Примітка
1	2	3	4	5
Випуск і реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів
Випуск (у тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки	Ст. 167	Штраф на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб від 3 до 88 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ)	Органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби. Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації. Органи державного контролю якості лікарських засобів	Сертифікат відповідності – документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством (Закон України від 17.05.2001 р. № 2406-III «Про підтвердження відповідності»)
Випуск у продаж нестандартної продукції
Випуск у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки	Ст. 168	Штраф на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від 1 до 18 НМДГ	Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Органи державного контролю якості лікарських засобів	Стандарт – документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги. Стандарт може містити вимоги до термінології, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги (Закон України від 17.05.2001 р. № 2408-III «Про стандартизацію»)
Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил
Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил	Ст. 168¹	Штраф на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від 1 до 18 НМДГ	Органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби. Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Органи державного контролю якості лікарських засобів
Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів
Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів	Ст. 168²	Штраф на посадових осіб від 5 до 30 НМДГ	Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Органи державного контролю якості лікарських засобів	На кожній упаковці тютюнових виробів повинно бути зазначено основне медичне попередження споживачів тютюнових виробів та одне додаткове медичне попередження про шкоду, якої завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, відомості щодо вмісту нікотину та смоли, що входять до складу тютюнових виробів і виділяються з тютюновим димом під час їх куріння (Закон України від 22.09.2005 р. № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»)
Передача замовнику або у виробництво документації, яка не відповідає вимогам стандартів
Передача замовнику або у виробництво конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції та її безпеки	Ст. 169	Штраф на посадових осіб підприємств, організацій незалежно від форм власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб від 3 до 40 НМДГ	Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації. Органи державного контролю якості лікарських засобів
Недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції
Недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції, якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції	Ст. 170	Штраф на посадових осіб від 3 до 40 НМДГ	Органи, установи та заклади державної санепідемслужби. Органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації. Органи державного контролю якості лікарських засобів

Про адміністративні правопорушення в галузі метрології, сертифікації, невиконання вимог органів державної влади можна ознайомитись тут :« Адміністративні правопорушення. Частина 6 »

Адміністративні правопорушення. Частина 4.

Wed, 21 Jul 2010 00:00:00 GMT

Розглянемо, які можуть бути адміністративні правопорушення в галузі фінансів, підприємницької та банківської діяльності, монопольного становища, дозвільних документів

Сутність порушення	Правова норма за КпАП	Міра відповідальності	Органи, що накладають штраф	Примітка
1	2	3	4	5
Зловживання монопольним становищем на ринку
Нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, в тому числі нав'язування товару, не потрібного контрагенту, обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, інші дії, спрямовані на створення перешкод доступу на ринок інших підприємців, встановлення монопольних цін на свої товари, а також дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів	Ст. 166¹	Штраф на керівників (розпорядників кредитів) підприємств у розмірі до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, – до 30 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-III «Про захист економічної конкуренції»)
Неправомірні угоди між підприємцями
Укладання угод, спрямованих на встановлення (підтримання) монопольних цін, знижок, надбавок, націнок, розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками з метою їх монополізації, усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших підприємців	Ст. 166²	Штраф на керівників (розпорядників кредитів) підприємств у розмірі до 15 НМДГ, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, – до 30 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Монополізація – досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища (Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-III «Про захист економічної конкуренції»)
Дискримінація підприємців органами влади і управління
Заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції, примушування підприємців до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання підприємств, а також до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів, прийняття рішень про централізований розподіл товарів, що призводить до монопольного становища на ринку, встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону республіки в інший, надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, що призводить до монополізації ринку певного товару, обмеження прав підприємців щодо придбання та реалізації товарів, встановлення заборон чи обмежень відносно окремих підприємців або груп підприємців	Ст. 166³	Штраф у розмірі до 15 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Економічна конкуренція (конкуренція) – змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-III «Про захист економічної конкуренції»)
Порушення порядку подання інформації та виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень
Неподання, несвоєчасне подання посадовими особами органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також керівниками підприємств та особами, які займаються підприємницькою діяльністю, інформації або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням	Ст. 166⁴	Штраф на посадових осіб та керівників у розмірі до 7 НМДГ, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, – до 20 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (Закон України від 26.11.93 р. № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України»)
Ухилення від виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень чи не своєчасне виконання їх рішень	Ст. 166⁴	Штраф на посадових осіб та керівників у розмірі до 6 НМДГ, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, – до 16 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди
Порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Нацбанку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку
Порушення керівниками банків або іншими особами, які відповідно до закону можуть бути об'єктом перевірки Нацбанку України, банківського законодавства, нормативно-правових актів Нацбанку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку	Ст. 166⁵	Штраф від 50 до 100 НМДГ	Нацбанк України (голова Нацбанку України та його заступники, керівники територіальних управлінь Нацбанку України та їх заступники)	Банківська діяльність – залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»)
Порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи
Неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою чи подання недостовірної фінансової звітності, ліквідаційного балансу, пов'язаних із ліквідацією юридичної особи, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором, іншими відповідальними особами, залученими до ліквідації юридичної особи	Ст. 166⁶	Штраф від 13 до 60 НМДГ	Органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні; органи державної податкової служби України; Нацбанк України	Ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачено КпАП. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується (ст. 60 Господарського кодексу України)
Ведення з порушенням встановленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних із ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, що здійснюється відповідальними за це особами	Ст. 166⁶	Штраф від 30 до 60 НМДГ	ДКРС, ДПС, Нацбанк	Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально в письмовій формі в установлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки (ст. 60 Господарського кодексу України)
Ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу	Ст. 166⁶	Штраф від 40 до 100 НМДГ	ДКРС, ДПС, Нацбанк	Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку (ст. 60 Господарського кодексу України)
Протидія тимчасовій адміністрації або ліквідації банку
Створення перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів	Ст. 166⁷	Штраф від 300 до 500 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Банк – юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Нацбанку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»)
Здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії
Здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії	Ст. 166⁸	Штраф від 100 до 200 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Банківська діяльність – залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Банківська ліцензія – документ, який видається Нацбанком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність (Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-III «Про банки і банківську діяльність»)
Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом
Порушення вимог щодо ідентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію, порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу, неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про такі фінансові операції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, а також невиконання вимог щодо зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, та документації щодо проведених ними фінансових операцій	Ст. 166⁹	Штраф на посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу від 50 до 100 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Фінансова операція – це будь-яка операція, пов'язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, а саме: внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу); переказ грошей з рахунку на рахунок; обмін валюти; надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів; надання або отримання позики або кредиту; страхування; надання фінансових гарантій та зобов'язань; довірче управління портфелем цінних паперів; фінансовий лізинг; здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї; надання послуг з випуску, купівлі, продажу й обслуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових поштових переводів та інших платіжних інструментів; відкриття рахунку (Закон України від 28.11.2002 р. № 249-IV «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»)
Розголошення інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факту надання такої інформації	Ст. 166⁹	Штраф від 100 до 300 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу є Держфінмоніторинг України (Указ Президента України від 24.12.2004 р. № 1527/2004 «Про Положення про Державний комітет фінансового моніторингу України»)
Порушення порядку видачі документа дозвільного характеру
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення дозвільним органом або адміністратором суб'єкта господарювання про прийняття рішення про відмову у видачі такого документа у строк, встановлений законом	Ст. 166¹⁰	Штраф на посадових осіб від 20 до 50 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 50 до 70 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Дозвільні органи – це органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також підприємства, установи, організації, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру. Документ дозвільного характеру – дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності (Закон України від 06.09.2005 р. № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»)
Порушення строків прийняття дозвільним органом рішення про видачу документа дозвільного характеру, неповідомлення адміністратором суб'єкта господарювання про одержання від дозвільних органів відповідних документів у строк, встановлений законом	Ст. 166¹⁰	Штраф на посадових осіб від 20 до 50 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 50 до 70 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Адміністратор – посадова особа міської ради, районної державних адміністрацій, яка організовує видачу суб'єкту господарювання документів дозвільного характеру та забезпечує взаємодію місцевих дозвільних органів щодо видачі документів дозвільного характеру (Закон України від 06.09.2005 р. № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»)
Безпідставна відмова дозвільним органом суб'єкту господарювання у видачі документа дозвільного характеру	Ст. 166¹⁰	Штраф на посадових осіб від 20 до 50 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Документ дозвільного характеру – дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності (Закон України від 06.09.2005 р. № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»)
Порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців
Порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця чи видачі свідоцтва про державну реєстрацію, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації	Ст. 166¹¹	Штраф на посадових осіб від 20 до 40 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців – засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру
Порушення законодавства про ліцензування певних видів господарської діяльності
Порушення встановлених законом строків для видачі ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, вимагання не передбачених законодавством документів для одержання такої ліцензії	Ст. 166¹²	Штраф на посадових осіб від 20 до 40 НМДГ	Районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди	Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов (Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»)

Про адміністративні правопорушення в галузі підприємницькій діяльності, вимог стандартизації можна ознайомитись тут :« Адміністративні правопорушення. Частина 5 »

Адміністративні правопорушення. Частина 3.

Tue, 20 Jul 2010 00:00:00 GMT

Розглянемо, які можуть бути адміністративні правопорушення та штрафні санкції в галузі фінансів, у сфері діяльності ПФ та інших соцфондів

Сутність порушення	Правова норма за КпАП	Міра відповідальності	Органи, що накладають штраф	Примітка
1	2	3	4	5
Порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
Приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування	Ст. 165¹	Штраф на посадових осіб від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Пенсійного фонду України	Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. (Кодекс законів про працю України). Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство (Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»)
Порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків	Ст. 165¹	Штраф на посадових осіб від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Пенсійного фонду України	Страхові внески до солідарної системи нараховуються, зокрема: для роботодавця – на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до Закону № 1058-IV нараховуються страхові внески. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»)
Ухилення від реєстрації або несвоєчасна реєстрація платника страхових внесків в органах Пенсійного фонду України, неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків	Ст. 165¹	Штраф на посадових осіб від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Пенсійного фонду України	Пенсійний фонд України – самостійна фінансово-банківська система, не входить до складу Державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів Державного бюджету України. Положення про Пенсійний фонд України затверджується Кабінетом Міністрів України (Закон України від 05.11.91 р. № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»). Взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників здійснюється у такому порядку: для юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб – підприємців, зазначених у пунктах 1 – 4 ст. 14 Закону № 1058-IV, на яких поширюється дія Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», – на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755-IV, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду; для страхувальників, зазначених у пунктах 1 – 5 ст. 14 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, – у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви (Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»)
Порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду	Ст. 165¹	Штраф на посадових осіб від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Пенсійного фонду України	Кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених Законом № 1058-IV; надання соціальних послуг, передбачених Законом № 1058-IV; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат і на цілі, не передбачені Законом № 1058-IV. Кошти Накопичувального фонду використовуються на: інвестування з метою отримання доходу на користь застрахованих осіб; оплату договорів страхування довічних пенсій або здійснення одноразових виплат; оплату послуг компаній з управління активами; оплату послуг виконавчої дирекції Пенсійного фонду, пов'язаних з адміністративним управлінням Накопичувальним фондом; оплату послуг радника (радників) з інвестиційних питань; оплату послуг зберігача; оплату послуг із проведення планової аудиторської перевірки. Забороняється використання коштів Накопичувального фонду для забезпечення виплати пенсій та надання соціальних послуг із солідарної системи та на інші цілі, не передбачені цим Законом (Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»)
Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»	Ст. 165¹	Штраф на посадових осіб від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Пенсійного фонду України	Пенсійні кошти – сума зобов'язань у грошовому виразі пенсійного фонду перед його учасниками, страхової організації перед застрахованими особами згідно з договорами страхування довічної пенсії або банківської установи перед вкладниками, які відкрили пенсійні депозитні рахунки (Закон України від 09.07.2003 р. № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення»). Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування – організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в порядку, визначеному цим Законом (Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»)
Порушення порядку формування та застосування цін і тарифів
Порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них	Ст. 165²	Штраф на посадових осіб від 5 до 10 НМДГ, при повторному порушенні протягом року –від 10 до 15 НМДГ	Органи державного контролю за цінами	У народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів (Закон України від 03.12.90 р. № 507-XII «Про ціни і ціноутворення»)
Порушення строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків
Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків	Ст. 165³	Штраф від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття	Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Закон України від 02.03.2000 р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»). Платники збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників збору; фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси; фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботу (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами. Об'єкт страхування на випадок безробіття – страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього Закону (Закон України від 02.03.2000 р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»)
Порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, строків та обсягів сплати страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески	Ст. 165⁴	Штраф від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються: для роботодавців – у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Страхові внески сплачуються: страхувальниками-роботодавцями в день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (за текстом – Фонд) у день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду (Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 р. № 12), далі Інструкція №12.
Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків	Ст. 165⁴	Штраф від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	Юридичні особи – платники страхових внесків щокварталу в двох примірниках складають розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним. Юридичні особи – платники страхових внесків, що мають підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи), які займаються незалежно від спеціалізації підприємства іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі, щокварталу подають до робочого органу виконавчої дирекції Фонду розрахункову відомість окремо по кожному підсобно-допоміжному виробництву (Інструкція № 12)
Несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства	Ст. 165⁴	Штраф від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	Платники страхових внесків (крім добровільно застрахованих осіб) один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, разом з розрахунковою відомістю подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку відомості щодо розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (Інструкція № 12)
Ухилення фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від подання заяви про взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України	Ст. 165⁴	Штраф від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників повинна подати заяву про взяття на облік у Фонді. Взяття на облік роботодавців – фізичних осіб, які не мають статусу підприємців і використовують працю найманих працівників, здійснюється у робочих органах виконавчої дирекції Фонду в день отримання від них відповідної заяви. Статусу страхувальників такі фізичні особи набувають в день взяття їх на облік (Інструкція № 12)
Приховування (заниження) фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, порушення строків та обсягів сплати страхових внесків	Ст. 165⁴	Штраф від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	Фізичні особи, які не мають статусу підприємців і використовують працю найманих працівників, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) документи, необхідні для підтвердження страхового тарифу (довідка про чисельність найманих працівників та їх фонд оплати праці, якщо використовується праця інвалідів). Обов'язок щодо сплати страхових внесків цими страхувальниками настає в день укладання трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників (Інструкція № 12)
Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, зміну виду діяльності	Ст. 165⁴	Штраф від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	Фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, фізичні особи, які використовують працю найманих працівників, розрахункову відомість подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку щокварталу до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним (Інструкція № 12)
Ухилення від реєстрації як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків, а також порушення порядку використання страхових коштів
Ухилення посадовими особами підприємств, установ та організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, від реєстрації як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків, а також порушення порядку використання цих коштів	Ст. 165⁵	Штраф від 8 до 15 НМДГ, при повторному порушенні протягом року – від 10 до 20 НМДГ	Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи. Взяття на облік у районних, міжрайонних, міських виконавчих дирекціях відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснюється: юридичних осіб (відокремлених підрозділів юридичних осіб) за їх місцезнаходженням, а фізичних осіб – підприємців за місцем їх проживання, на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами цього Фонду; відокремлених підрозділів (філій) юридичних осіб за місцезнаходженням цього підрозділу на підставі відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру про відокремлені підрозділи (філії); фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю за місцем їх проживання, – в день отримання від них відповідної заяви. Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щороку за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України для роботодавців і застрахованих осіб. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць – у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16)

(

Про адміністративні правопорушення в галузі фінансів, підприємницької та банківської діяльності, монопольного становища, дозвільних документів можна ознайомитись тут :« Адміністративні правопорушення. Частина 4 »