Штрафні (фінансові) санкції за порушення податкового законодавства

Sun, 05 Feb 2012 00:00:00 GMT

Податковим Кодексом України (ПКУ) із 01.01.2011 передбачено такі штрафні (фінансові) санкції.

1. Підстава : п. 117.1 ПКУ

Склад порушення – неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі ДПС, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності.

Розмір штрафної (фінансової) санкції (ш/с) :

– на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн. (повторно протягом року - 340 грн. )

– на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність (далі – юридичні особи) – 510 грн. (повторно протягом року - 1020 грн. ).

2. п. 118.1 ПКУ

Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним органам ДПС в установлений ст. 69 ПКУ строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків.

Розмір ш/с : 340 грн. за кожний випадок неподання або затримки.

3. п. 118.2 ПКУ

Здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного органу ДПС про взяття рахунку на облік в органах ДПС.

Розмір ш/с : 10 % сумиусіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 850 грн.

4. п. 118.3 ПКУ

Неповідомлення фізичними особами – підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку

Розмір ш/с : 340 грн. за кожний випадок неповідомлення

5. п. 119.1 ПКУ

Неподання або порушення порядку поданняплатником податків інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Розмір ш/с : 85 грн. (повторно протягом року - 170 грн.).

6. п. 119.2 ПКУ

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (податковий розрахунок за ф.№1ДФ) .

Розмір ш/с : 510 грн. (повторно протягом року - 1020 грн.).

7. п. 119.3 ПКУ

Оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених п. 119.2 ПКУ

Розмір ш/с : 170 грн.

8. п. 120.1 ПКУ

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).

Розмір ш/с : 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (повторно протягом року - 1020 грн.).

9. п. 120.2 ПКУ

Невиконання платником податків вимог, передбачених абз. 2 п. 50.1 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності.

Розмір ш/с : 5 % від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені ПКУ, не застосовуються (абз. 3 п.120.2. ПКУ).

10. п. 121.1 ПКУ

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання (не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності) та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Розмір ш/с : 510 грн. (повторно протягом року - 1020 грн.).

11. п. 122.1 ПКУ

Несплата (неперерахування) фізичною особою – платником єдиного податку авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ст. 295 ПКУ (для 1та 2 групи).

Розмір ш/с : 50 % від ставки податку.

12. п. 123.1 ПКУ

Якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ.

Розмір ш/с : 25 % суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (повторно протягом 1095 днів - 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування).

13. п. 123.2 ПКУ

Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 ПКУ.

Розмір ш/с : стягнення до бюджету суми податків, зборів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

14. п. 124.1 ПКУ

Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу ДПС, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з ПКУ.

Розмір ш/с : вартість відчуженого майна.

15. п. 126.1 ПКУ

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язанняпротягом строків, визначених ПКУ:

Розмір ш/с :

- при затримці до 30 календарних днів включно 10 % погашеної суми податкового боргу

- при затримці більше 30 календарних днів 20 % погашеної суми податкового боргу.

16. п. 127.1 ПКУ

Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у т. ч. податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Розмір ш/с : 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Повторно протягом 1095 днів: 50 % суми податку, втретє та більше протягом 1095 днів: 75 % суми податку. (Відповідальність за погашення суми покладається на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених абз. 7 п. 127.1 ПКУ ).

17. п. 128.1 ПКУ

Неподання або подання податкової інформації банками чи іншими фінансовими установами з порушенням строку, визначеного ПКУ, органам ДПС.

Розмір ш/с : 170 грн. (повторно протягом року - 340 грн.).

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 ПКУ. А саме : контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних санкцій за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Чи можуть підприємці - платники єдиного податку торгувати пивом і вином? Які є обмеження щодо спрощеної системи оподаткування?

Thu, 02 Feb 2012 00:00:00 GMT

Державна податкова служба України у листі від 12.01.2012 р. № 909/7/15-5117 відзначила, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, що здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємкостях до 20 літрів і діяльності фізосіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива і столових вин).

У перелік податків і зборів, від яких звільняються платники єдиного податку, включений, зокрема, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмільництва.

Таким чином, підприємці, діяльність яких пов'язана з роздрібним продажем пива і столових вин, можуть бути платниками єдиного податку і не сплачувати збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмільництва

Обмеження на спрощеній системі

Не можуть бути платниками ЄП суб'єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють такі види діяльності:

діяльність з організації, проведення азартних ігор;
обмін іноземної валюти;
видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, в тому числі органогенного утворення;
видобуток, реалізацію корисних копалин;
виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива і столових вин);
діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами;
діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;
діяльність з управління підприємствами;
діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Зазначений перелік включає, в основному, високоприбуткові види діяльності.

Передбачені обмеження і щодо організаційних особливостей суб'єктів господарювання (СГ). Зокрема, не можуть бути платниками ЄП:

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи; реєстратори цінних паперів;
СГ, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками ЄП, дорівнює або перевищує 25 %;
представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником ЄП;
фізичні та юридичні особи – нерезиденти;
СГ, які на день подання заяви про реєстрацію платником ЄП мають податковий борг;
ФОП, які здійснюють діяльність у сфері аудиту; (норма не дуже зрозуміла, адже підприємці із 3-ї групи мають такі ж ставки оподаткування, як і юридичні особи)
ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара; житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 кв.м.; нежитлові приміщення (споруди, будівлі) або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 кв.м..

Про новий класифікатор КВЕД

Mon, 23 Jan 2012 00:00:00 GMT

Відповідно до пункту 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.10 № 457 „Про затвердження та скасування національних класифікаторів”, із 1 січня 2012 року набирає чинності національний класифікатор України ДК 09:2010 „Класифікація видів економічної діяльності” (далі – КВЕД 2010).

Оскільки КВЕД використовується для представлення та аналізу статистичної, фінансової, податкової та іншої економічної інформації, перехід до КВЕД 2010 буде здійснюватись поступово. Для цього протягом 2012 року буде діяти національний класифікатор України ДК 09:2005 „Класифікація видів економічної діяльності” (далі – КВЕД 2005).

Згідно з пунктом 4 наказу № 457 КВЕД 2005 буде скасовано в Україні з 31 грудня 2012 року.

Органи державної податкової служби зобов’язано не вимагати від юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців обов’язкового подання заяв, декларацій та інших документів у перехідний період із зазначенням КВЕД 2010.

Органи державної реєстрації (державні реєстратори), починаючи із 03.01.2012, надають органам ДПС відомості з новими КВЕД 2010 по новостворених особах або по суб’єктах господарювання, по яких до ЄДР вносяться зміни.

Для забезпечення доступності та відкритості матеріалів із впровадження КВЕД-2010 створений Сервіс для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010, який розміщено на головній сторінці офіційного веб-сайту Держкомстату (www.ukrstat.gov.ua) на банері «Сервіс для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010», а усі матеріали, які стосуються розроблення та впровадження в статистичну діяльність КВЕД-2010, розміщено на банері «Запровадження нової КВЕД ДК 009:2010».

Ще раз звертаємо увагу, що з 1 січня 2012 року державну реєстрацію новостворених юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців необхідно проводити з видами економічної діяльності виключно за КВЕД-2010, незважаючи на те, що чинність КВЕД-2005 припиняється 31.12.2012.

Для приведення видів діяльності відповідно до КВЕД-2010 фізичним особам-підприємцям та представникам юридичних осіб необхідно звертатися до державних реєстраторів із відповідними документами, а саме:

для фізичних осіб-підприємців – реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, які містяться в ЄДР (Форма № 11), яка в переліку змін, що вносяться до відомостей про фізичну особу-підприємця, містить поле «зміна видів діяльності, що здійснює фізична особа-підприємець». Зміна видів діяльності проводиться безоплатно;

для юридичних осіб:

– реєстраційна картка на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР (Форма № 4) – у випадку зміни видів економічної діяльності видами економічної діяльності з їх переліку, зазначеними в установчих документах юридичної особи;

– реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної (Форма № 3) та пакет документів відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» – у випадку необхідності внесення змін до установчих документів юридичної особи у зв’язку із змінами видів економічної діяльності.

Подавати документи державному реєстратору можна буде протягом усього 2012 року.

Зацікавлені державні органи будуть рекомендувати платникам податків переходити на КВЕД-2010 та при подачі заяв, декларацій, звітів та інших документів зазначати КВЕД-2010, при цьому звертати увагу платників податків на те, що вони мають право приводити види діяльності відповідно до КВЕД-2010 протягом поточного року.

Про єдиний податок для юридичних осіб

Wed, 18 Jan 2012 00:00:00 GMT

Державна податкова служба України, у зв’язку з прийняттям Закону України від 04.11.2011 № 4014-VI „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності” (далі – Закон № 4014-VI), який набрав чинності з 1 січня 2012 року, надає такі роз’яснення.

Відповідно до пункту 3 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 4014-VI припинено дію Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Як встановлено пунктом 291.4 статті 291 ПКУ, до четвертої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.

Визначення середньооблікової кількості працівників дано підпунктом 14.1.227 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Порядок визначення доходів та їх склад встановлені статтею 292 ПКУ.

Так, доходом платника єдиного податку – юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ, тобто також сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Платники єдиного податку – юридичні особи визначають розмір отриманого доходу на підставі даних спрощеного бухгалтерського обліку з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 ПКУ.

Ставки єдиного податку для юридичних осіб встановлені пунктом 293.3 статті 293 ПКУ у такому розмірі:

- 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

- 5 відсотків доходу – у разі включення ПДБ до складу єдиного податку.

Платники єдиного податку – юридичні особи подають до органу ДПС за місцем податкової адреси податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3, п. 296.4 ст. 296 ПКУ). Сплачується єдиний податок протягом десяти календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 року № 1688, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1533/20271.

Згідно з підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання – юридична особа подає до органу ДПС заяву, до якої додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Форма та порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, а також форма свідоцтва платника єдиного податку та порядок видачі свідоцтва затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1537/20275 та від 27.12.2011 за № 1536/20274.

З урахуванням підпункту „г” пункту 5 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України № 4014 – VI, термін подання заяви для суб'єктів господарювання – юридичних осіб, які прийняли рішення з 1 січня 2012 року перейти на спрощену систему оподаткування відповідно до норм глави 1 розділу XIV ПКУ, – не пізніше 25 січня 2012 року. Це стосується суб”єктів господарювання – юридичних осіб, які були платниками єдиного податку відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а також юридичних осіб, які сплачували податки та збори за загальною системою оподаткування.

При цьому для визначення обсягу доходу, що дає право на застосування спрощеної системи оподаткування у 2012 році суб'єктами господарювання, які не були платниками єдиного податку, дохід від провадження господарської діяльності, одержаний у 2011 році, перераховується згідно з Порядком, визначеним статтею 292 ПКУ.

Враховуючи норми чинного законодавства суб’єкти господарювання, які у 2012 році виявили бажання і відповідають вимогам глави 1 розділу XIV ПКУ, повинні не пізніше 25 січня 2012 року подати до органу ДПС заяву на застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за 2011 рік за формами, затвердженими наказом Мінфіну України від 20.12.2011 № 1675.

Свідоцтво платника єдиного податку видається органом ДПС безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

Як встановлено підпунктом „а” пункту 5 розділу II Закону України № 4014 –VI, видані свідоцтва про сплату єдиного податку на 2011 рік відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку, передбаченого Податковим кодексом, але не пізніше ніж до 1 червня 2012 року.

Враховуючи норми чинного законодавства, з метою реалізації права суб”єктів господарювання перейти на спрощену систему оподаткування, до отримання бланків Свідоцтв платника єдиного податку нового зразка, ДПС України рекомендує тимчасово видавати Свідоцтва платника єдиного податку старого зразка із зазначенням ставок єдиного податку, встановлених пунктом 293.3 статті 293 ПКУ, виду господарської діяльності (основного), місця провадження господарської діяльності та відміткою „Свідоцтво діє з „___” _______ 2012 року та підлягає поверненню та/або обміну у день отримання нового Свідоцтва ”.

Разом з тим, платники єдиного податку – юридичні особи за результатами провадження господарської діяльності за IV квартал 2011 року подають розрахунок про сплату єдиного податку та сплачують єдиний податок у порядку та на умовах дії Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Реєструємо об’єкти оподаткування

Fri, 23 Dec 2011 00:00:00 GMT

Надаю позицію ДПС України по питанню постановки на облік об’єктів оподаткування та відповідальності за неподання повідомлення за ф. №20-ОПП.

На підставі п. 63.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків, починаючи з 01.01.2011 - дня набрання чинності ПКУ, зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, в тому числі, які створені чи відкриті до 2011 року, органи ДПС за місцезнаходженням таких об'єктів (за основним та неосновним місцем обліку) шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП відповідно до Порядку обліку об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, визначений в р. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №979.

Згідно із п. 117.1 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі ДПС, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень. У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб - 1020 гривень.

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Згідно п.8.3 Порядку обліку №979. якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку в органі державної податкової служби за місцезнаходженням такого об’єкта.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (об’єкт оподаткування), за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого об’єкта.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає зазначене повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією до органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

При цьому у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.

Рекомендований тип об’єкта оподаткування оприлюднений на сайті ДПС України www.sta.gov.ua (Консультаційний центр / Навігатор платника податку / Типи об’єктів оподаткування ).

Спрощення процедури припинення за власним рішенням

Thu, 22 Dec 2011 00:00:00 GMT

Закон про спрощення закриття бізнесу, що передбачає можливість припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за принципом мовчазної згоди, набрав чинності 19.12.2011.

Цей принцип полягає в такому: голова комісії з припинення або підприємець не раніше ніж через 10 робочих днів по закінченні строку заявлення кредиторами своїх вимог (для юросіб такий строк - протягом двох-шести місяців, а фізосіб-підприємців – від двох до трьох місяців) у разі якщо органом ДПС України або Пенсійного фонду не надано довідки про відсутність заборгованості по податках та єдиному соціальному внеску, набуває право на подання державному реєстратору документів для державної реєстрації припинення, без зазначених довідок.

Крім цього, Закон № 3384-VI передбачає, що за затримку передачі документів або інформації, пов'язаної з припиненням господарської діяльності, для податківців, працівників Пенсійного фонду і ліквідаторів може бути встановлений штраф у розмірі від 1020 до 4250грн.

Відповідно до закону, наполовину скорочується кількість документів, необхідних для процедури припинення, зменшується з трьох до одного дня граничний термін внесення державним реєстратором запису про припинення, установлюється максимальний термін у 30 днів на розгляд, ухвалення рішення і направлення кожному кредиторові повідомлення про прийняте рішення по його вимогах.

Крім цього, закон обмежує час, протягом якого кредитори можуть подати позов у суд із приводу невизнання суб'єктом господарювання вимог цього кредитора, одним місяцем із дня, коли кредитор довідався або повинен був довідатися про таке невизнання.

Як здійснюється зберігання документів податкової , фінансової звітності при ліквідації СГ?

Wed, 30 Nov 2011 00:00:00 GMT

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податковим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пп. 44.1, 44.3 ПКУ).

У разі ліквідації платника податків вищезазначені документи, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках втрати документів, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених вище строків.

Підприємство зареєстровано у 2011 році. Чи можна скористатись податковими канікулами відразу після реєстрації та застосовувати нульову ставку податку на прибуток?

Thu, 24 Nov 2011 00:00:00 GMT

Так, можна. Право на застосування податкових канікул передбачено в п.154.6 Податкового кодексу України (ПКУ). Скористатись таким правом СГ може з урахуванням таких критеріїв.

154.6. На період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

При цьому слід звернути увагу на застереження, зокрема, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу з урахуванням п.10 розділу ХХ.

Стаття 151. Ставки податку

151.1. Основна ставка податку становить 16 відсотків.

Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;
з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;
з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків;
з 1 січня 2014 року - 16 відсотків.

Дія цього пункту не поширюється на суб'єктів господарювання, які:

1) утворені в період після набрання чинності цим Кодексом шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють:

2.1) діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 ;

2.2) виробництво, оптовий продаж, експорт імпорт підакцизних товарів;

2.3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

2.4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";

2.5) фінансову діяльність (гр. 65 - гр. 67 Секції J КВЕД ДК 009:2005);

2.6) діяльність з обміну валют;

2.7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

2.8) операції з нерухомим майном, оренду (у тому числі надання в оренду торгових місць на ринках та/або у торгівельних об'єктах) (гр. 70, 71 КВЕД ДК 009:2005);

2.9) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку (гр. 64 КВЕД ДК 009:2005);

2.10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

2.11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення";

2.12) охоронну діяльність;

2.13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

2.14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

2.15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

2.16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

2.17) діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг підприємцям (гр. 74 КВЕД ДК 009:2005).

Платники податку, зазначені у підпунктах "а", "б", "в" пункту 154.6, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку в порядку, встановленому підпунктом 153.3.2 ПКУ та сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою пунктом 151.1 цього Кодексу за звітний податковий період, у якому здійснювалось нарахування та виплата дивідендів.

Процедура реєстрації платника ПДВ за добровільним рішенням

Thu, 03 Nov 2011 00:00:00 GMT

У зв’язку з набранням чинності Закону України від 07.07.11 за № 3609-VІ внесені зміни до Податкового кодексу України щодо проведення процедури реєстрації особи як платника податку на додану вартість (ПДВ), статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 тис. грн.

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180 - 183 розділу V Податкового кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.10 № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.10 за № 1400/18695 (далі – Положення).

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість за добровільним рішенням такої особи відбувається шляхом подання до органу ДПС за своїм місцезнаходженням реєстраційної заяви платника податку на додану вартість за формою № 1-ПДВ (далі – Заява).

Нагадаємо, що єдиною підставою для добровільної реєстрації особи як платника ПДВ при умові, що обсяг постачання товарів/послуг не перевищує 300 тис. грн., була ситуація, якщо особа одночасно:

- зареєстрована суб’єктом господарювання не менше 12 календарних місяців;

- за останні 12 календарних місяців обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ сукупно становить 50 і більше відсотків загального обсягу постачання.

Зараз, відповідно до абзацу 2 пункту 182.1 статті 182 розділу V Податкового кодексу оcоба, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 тис. грн. та яка не є платником податку на додану вартість відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Податкового кодексу (обов’язкова реєстрація), може зареєструватися за своїм добровільним рішенням незалежно від обсягу здійснених нею оподатковуваних операцій.

Згідно із частиною 1 статті 87 Господарського кодексу України (далі – Господарський кодекс) під статутним капіталом розуміється зафіксована в установчих документах (статуті) сума вкладів засновників та учасників господарського товариства для забезпечення діяльності.

Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом (частина 1 та 2 статті 86 Господарського кодексу).

При цьому, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства (частина 3 статті 144 Цивільного кодексу України, далі – Цивільний кодекс).

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 115 Цивільного кодексу грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Статтею 3 Закону України від 12.07.01 № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2658) визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Суб'єктами оціночної діяльності можуть бути зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до Закону № 2658, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (стаття 5 розділу І Закону № 2658).

За результатами оціночної діяльності складається звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), що містить висновки про вартість майна (стаття 12 розділу ІІ Закону № 2658).

Звертаємо увагу, що забороняється використовувати для формування статутного капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом (частина 3 статті 86 Господарського кодексу).

У той же час слід зазначити, що фінансовий стан засновників - юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного капіталу господарського товариства у випадках, передбачених законом має бути перевірений незалежним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників - громадян має бути підтверджений довідкою органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), завіреною відповідним податковим органом (частина 3 статті 86 Господарського кодексу).

Відповідно до частини 2 статті 87 Господарського кодексу товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу.

При цьому, згідно із частиною 3 статті 87 Господарського кодексу рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Своєю чергою, з метою підтвердження достовірності зазначених у Заяві відомостей, а саме тих, які стосуються формування статутного капіталу, орган ДПС, керуючись підпунктом 20.1.6 розділу І та пунктом 73.3 розділу ІІ Податкового кодексу, може звернутися до особи, яка прагне зареєструватися платником податку на додану вартість за добровільним рішенням, із письмовим запитом про надання відповідної інформації та копій необхідних документів.

Нові правила для спрощеної системи оподаткування

Wed, 26 Oct 2011 00:00:00 GMT

20 жовтня 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу», яким внесено суттєві зміни до спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва.

Прийнято такі зміни:

підвищено граничний обсяг доходу, при якому можливе застосування спрощеної системи оподаткування (для фізичних осіб – з 500 тис. грн. до 3 млн. грн., для юридичних осіб – з 1 млн. до 5 млн. грн.);
введено відсоткову ставку єдиного податку: 3% від доходу для фізичних осіб з обсягом доходу до 3 млн. грн. за умови сплати ПДВ, 5% від доходу – без сплати ПДВ (у діючому законодавстві така норма відсутня);
скасовано обмеження відносити на витрати платника податку на прибуток витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – платників єдиного податку;
надано фізичним особам – платникам єдиного податку право реєструватись платниками ПДВ;
скасовано 50-відсоткову надбавку, що застосовується до фіксованих ставок єдиного податку за кожного найманого працівника (у діючому законодавстві – за кожну найману особу додатково сплачується 50% ставки податку).

механізм спрощення адміністративних процедур

скасувати щорічне оформлення свідоцтва платника єдиного податку (згідно з діючим законодавством заява на застосування спрощеної системи оподаткування подається щорічно);
скасувати авансові внески для платників єдиного податку, які сплачують податок за відсотковими ставками. Податок сплачуватиметься за даними декларації (відповідно до діючого законодавства – щомісяця авансовими внесками);
встановити річний звітний період для фізичних осіб з незначним обсягом доходу (до 150 тис. грн.);
надати право фізичним особам, які не використовують працю найманих осіб, не сплачувати єдиний податок на час відпустки протягом календарного місяця, а також хвороби, підтвердженої лікарняним листком, якщо вона триває календарний місяць і більше;
встановити для фізичних осіб - платників єдиного податку (за винятком тих, які є платниками ПДВ) обов’язок щодо ведення книги обліку доходів (без обліку витрат).

такі зміни:

подання платниками податку на прибуток переліку доходів та витрат у розрізі контрагентів - платників єдиного податку;
встановлення вимоги для фізичних осіб, які сплачують податок за фіксованими ставками, щодо надання послуг виключно населенню та платникам єдиного податку;
встановлення підвищених ставок єдиного податку за порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування;
анулювання свідоцтва платника єдиного податку при встановленні порушень.

Згідно із документом підприємницькою діяльністю за спрощеною системою оподаткування можуть займатися представники малого та середнього бізнесу чотирьох групп.

До 1 групи належать фізичні особи – підприємці,

не використовують працю найманих осіб;
здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню;
обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 150 тис. грн.

Такі громадяни щомісяця повинні будуть сплачувати від 10 до 100 грн. податку.

До 2 групи належать фізичні особи – підприємці,

здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства;
річний обіг коштів не перевищує 1 млн. грн. ;
кількість найманих осіб не перевищує 10 осіб.

Такі громадяни щомісяця повинні будуть сплачувати від 20 до 200 грн. єдиного податку залежно від того, яке рішення ухвалить місцева рада.

До 3 групи належать фізичні особи – підприємці,

не використовують працю найманих осіб або кількість найманих осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
річний обсяг доходу не перевищує 3 млн. грн.

Для таких громадян розмір сплачуваного єдиного податку становитиме 3% з урахуванням ПДВ або 5% без урахування ПДВ.

До 4 групи включено юридичних осіб

річний обсяг доходу до 5 млн. грн. ;
середьооблікова кількість найманих працівників до 50 осіб.

Для таких юридичних осіб розмір сплачуваного єдиного податку становитиме 3% з урахуванням ПДВ або 5% без урахування ПДВ.

Не можуть бути платниками єдиного податку 10 категорій підприємців які здійснюють діяльність у сфері азартних ігор; обміну валюти, виробництва, експорту, імпорту і продажу підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів у ємностях до 20 л, а також пива і вина); діяльність з проведення гастрольних заходів; видобуток і реалізацію корисних копалин.

Крім того, відмовили в спрощенці фізособам-підприємцям нерезидентам, аудиторам, страховим брокерам, особам, які здають в оренду житло площею понад 100 кв м і суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких від 25% мають особи, які сплачують єдиний податок.

Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.

Начебто непогано, але підприємцю все рівно прийдеться сплачувати єдиний соцвнесок (який не може бути менший 34,7% від мінімальної зарплати, зараз 342 гривни).